0

Posted by admin on 06.12.2024 in Архів новин |

Корисно знати…

Свято святого Миколая Чудотворця: історія, традиції, прикмети

Святий Миколай – чудотворець, доброчинець, чарівник. 6 грудня православні люди всього світу святкують день святого Миколая Чудотворця.

У ніч на 6 грудня, у день його пам’яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки.

За народними повір’ями саме в цей день Миколай Чудотворець спускається на землю з небес і обходить весь світ, допомагаючи знедоленим і відновлюючи справедливість.

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Він покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога. І нині він приходить до тих, хто кличе його допомогти і заступити від біди. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов’ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

Коротка історія

Миколай жив у місті Патарі в Малій Азії. Народився у 280 році в родині багатих та благочестивих батьків Феофана та Нонни. Дядько Миколая був єпископом патарським. Хлопець ріс у добрі та любові, але його глибоко засмучувала навколишня бідність і убогість горожан. Він як міг допомагав бідним родинам, дітям-сиротам. Щоб не принижувати людей милостинею, він по ночах розносив їжу, одяг, ласощі і клав на порозі убогих осель. З часом люди довідалися про доброчинця і уже відкрито йшли до нього із своїми бідами та проблемами.

Ще замолоду для сиріт він став батьком, для бідних – милостивим подателем, у біді – помічником, у горі – втішителем. Миколай залишив світське життя і віддався службі Господові. Продав після смерті батьків усе добро, роздав убогим та бідним, а сам вирушив прочанином у Палестину. Повернувшись, став священиком у місті Міри, а згодом – єпископом. Під час гонінь християнської віри його кинули до в’язниці, а за правління Костянтина Великого звільнили. На старості літ отець Миколай прийняв чернецтво.

Ще за життя люди вважали отця Миколая Святим. Одного разу він щирою молитвою втихомирив бурю на морі і врятував чимало рибалок, а також корабель, на якому пливли прочани до Палестини. Мав дар зцілювати калік, недужих, неодноразово рятував приречених на страту. Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей, цінував кожну окрему людину. Його життя – то любов і служіння людям.

Завдяки доброчинності, вірності і щирості у служінні вірі християнській, прославлянні імені Бога ділами та вчинками на землі, отця Миколая було визнано церквою як Святого.

За легендою, Святий Миколай живе у Раю на небесах і раз у рік спускається на землю, щоб прийти до діток і принести їм дарунки за хороше навчання, чемну поведінку, повагу до батьків та старших людей. Святий Миколай все знає про діток, усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік. А якщо котрась дитина була нечемною чи не хотіла вчитися, то замість Святого Миколая у чарівну грудневу ніч до нього прийде чортеня Антипко. Воно залишить під подушкою непослуха пучок вербових різочок. Іноді наука не іде без бука. Але то буває дуже рідко, бо дітки у нас усі слухняні і добре вчаться на радість батькам.

Українці з давніх часів вважали Миколая своїм святим. Багато церков побудовано на його честь. Усі рибалки та моряки вважають його своїм покровителем. На Подолі у Києві постала нова церква Святого Миколая, збудована на штучному острові посеред Дніпра київським Річковим портом. Бо й донині незламною є віра людей у силу Божого слова та силу покровительства Святого Миколая.

Схожість образу Святого Миколая із Дідом Морозом і Санта-Клаусом скоріше візуально-казкова. Дід Мороз і Снігуронька – персонажі, котрі прийшли до нас з язичества. У ті далекі часи існували боги природи добрі та злі. І у лихої богині Зими була добра і ніжна донечка Снігуронька, а дідусь Морозище на старості років ставав добрим Морозом, що приходив у найлютіший місяць січень до діток і приносив подарунки. Він радів разом з ними, що минула уже половина зими, і скоро знову прийде весна з теплом, а значить і життя відродиться травами, квітами і новим урожаєм. Така ж природничо-божественна природа Санта-Клауса, народжена північними народами старої Європи і популяризована новою американською нацією.

Святий Миколай – образ, що асоціюється з високими людськими моральними цінностями, глибокою вірою у Бога та у праведність існування на землі. Не гроші, а любов, порядність, доброчесність та благородство керують світом. І один раз на рік, у чарівну грудневу ніч, усі ми маємо можливість бути доброчинцями задля власної втіхи і Божої ласки. Дякуючи доброму імені Святого Миколая, кожен з нас може зробити щасливими стільки діток, обділених долею у батьківській ласці. Та й до власних дітей цього дня ми маємо можливість прийти з казкою і відзначити за слухняність та гарне навчання. Дарувати любов один одному – це благо, що дав нам Господь, а навчив це робити Святий Миколай.

Досягнувши глибокої старості, у 345 році св. Миколай мирно помер. Після смерті, мощі Миколая Чудотворця стали рясно виділяти цілюще миро, що ще більше прославило його.

Традиції

Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.

Святкувати день Миколая Чудотворця, або як його ще називають Зимового Миколая, завжди починають молебнем у церкві. Раніше, а подекуди і зараз, всі жителі села збирали гроші і у складчину ставили після молебню велику свічку, щоб святий Миколай огородив їх від усіх бід і нещасть.

Після церковної служби 6 грудня влаштовується веселе свято, яке називали братчини. Всі частування купувалися у складчину і братчини були свого роду обрядом примирення ворогів і прощення всіх образ. Оскільки у цей час йде різдвяний піст, то основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. На столі обов’язково було пиво, яке варили з ячменю нового врожаю.

Найбільше радості свято святого Миколая доставляє дітворі. Адже за давньою традицією батьки купують і ховають в будинку подарунки, які нібито святий Миколай приносить слухняним дітям.

У минулі століття в день Зимового Миколая здійснювали різноманітні угоди, укладали договори, тому що були впевнені, що цього дня ніхто не піде на обман, оскільки Миколай Чудотворець покарає шахрая і відновить справедливість. До цього свята у містах відкривалися численні ярмарки, де встановлювалися остаточні ціни на хліб і борошно. Дівчата з цього часу починали підготовку до святок – шили нові костюми, готувалися до святочних ворожінь.

Благому св. Миколаю присвячені два свята у році: Весняний Миколай і Зимовий Миколай.

Про святкову ніч…

В цю ніч усі мають бути щасливі. І ті, що роблять дарунки і ті, що отримують. А найбільше щастя робити добро. Зазвичай маленьким дітлахам ховають дарунки під подушку, аби вранці дитя могло натішитися бажаним і таким довгоочікуваним даруночком.

З давніх-давен День св. Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали гостей. І звичайно ж чекали найголовнішого нічного гостя – Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви…

Кажуть, Миколай увесь день напередодні свята працює, він випікає зірочки в дарунок дітям. Однак ці зірочки, потрапляючи до лантуха Миколи, перетворюються, стають схожими на свого майстра. Тож печиво, яке діти знаходять під подушкою вранці – звуть миколайчиками.

Ще у народних легендах та переказах, святий Миколай виступає як покровитель рибалок, хоронитель від стихійних лих та опікун диких звірів.

Однак усе встигнути один він не може, йому повсякчас допомагають добрі ангели. Де лихо чи халепа, має линути молитва до Миколая-Чудотворця. Він і допоможе в скрутну годину і порадить і втішить. Проте не можна ображатися, коли допомога не надійде швидко. Адже Микола на небі не сидить, він на землі добро робить.

Прикмети

Також на Зимового Миколая люди примічали погоду. Саме з цим днем пов’язано безліч прикмет, за якими можна судити про майбутню зиму і погоду в наступному році.

Якщо на Миколая день холодний і ясний – бути урожайному року.
Якщо на Миколая сніг лежить – до швидкої відлиги.
Якщо на Миколая день теплий видався – чекай суворих морозів.
Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
Як на Миколая морозяний день – на уроду хліба й городини.
Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.
Який день на Миколая Зимового, такий і на Миколая Весняного.
У кожному році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.

Залишити відповідь