Методичні рекомендації юному науковцю щодо захисту науково-дослідницької роботи

Підготовка до захисту починається з написання доповіді. Доповідь краще скласти з трьох частин:

• Вступ. Складіть коротку, але містку промову (1,5 сторінок) : «Мета і завдання роботи», «Основні положення, що виносяться на захист».
• Зміст роботи. Розкажіть про суть, методику і результати вашого дослідження. Постарайтеся викласти свої думки простою, чіткою, ясною, точною і популярною мовою. Акценти розставляйте тільки на принципових моментах, покажіть перспективи розвитку теми реферату, назвіть окремі недоліки, пояснивши їх причини (3,5 сторінки).
• Висновок. Дайте в скороченому виді виводи і рекомендації роботи (не більше 1 сторінки).

Захист науково-дослідницьких робіт звичайно проходить публічно.

• Мова доповідача повинна бути ясною, грамотно точною, що робить її зрозумілою і переконливою.
• Мова повинна бути також виразною, що залежить від її темпу, тональності й інтонації. Спокійна, нешвидка манера викладу завжди імпонує слухачам.
• Велике значення має вибір одягу. Елегантність, акуратність, підтягнутість в одязі сприяє приємному враженню і викликає прихильність до себе журі.
• Відповідаючи на запитання, необхідно уважно його слухати і зрозуміти зміст того, що цікавить людину, яка його поставила.

Бажано на задане питання відповідати відразу, а не вислуховувати всі питання, а потім на них відповідати. При цьому потрібно враховувати, що чітка, логічна аргументована відповідь на попереднє запитання може виключити наступне.

У тексті доповіді потрібно повністю написати усі слова, які необхідно буде вимовляти на захисті. Важливо вивчити аудиторію, де проходитиме захист, перевірити способи розміщення плакатів, наявність указки, класної дошки і крейди.

Практичні поради промовцеві

Захист науково-дослідницьких робіт – це урочиста і святкова подія для кожного учасника конкурсу, тож варто потурбуватися, щоб це дійство справді стало цікавим і корисним для всіх присутніх, тому:

1) з привітальним словом зверніться до голови журі, членів журі та аудиторії (наприклад: “Шановні голова та члени журі! Шановні слухачі!”);

2) представте себе, назвіть прізвище, ім’я, по-батькові, місце навчання (наприклад: “Мене звати Іванова Катерина Олександрівна, учениця 11 класу загальноосвітнього навчального закладу “);

3) виразно, чітко назвіть тему науково-дослідницької роботи (наприклад: “Дозвольте мені представити вашій увазі науково-дослідницьку роботу на тему…”);

4) змістовно розкрийте актуальність роботи, сформуйте мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, методи дослідження;

5) коротко розкрийте шлях реалізації основних завдань роботи, обов’язково зробіть належні висновки та підкресліть практичну значимість вашої роботи;

6) не забудьте подякувати аудиторії за увагу;

7) пам’ятайте: доповідь має тривати 7-10 хвилин і не більше.

Як поводитися на захисті роботи?

Рекомендується текст доповіді вивчити напам’ять, продумати, потренуватися (сила голосу, інтонація, темп мови), щоб не читати по папірцю, а вільно, природно, упевнено і чітко викладати думці і при цьому зосередити увагу на стилі і сенсі викладу.

Важливо пам’ятати і враховувати декілька правил.

1. Ви — особа, і під час захисту роботи слід показати себе не лише досвідченим в цій проблематиці, а передусім, особою високої культури, інтелігентною людиною.
2. Під час доповіді по захисту реферату не обертайтеся спиною до учителя і аудиторії, не тримаєте руки в кишенях.
3. У відповідях на питання уникайте двох крайнощів:
4. 1) зайвій категоричності; 2) багатослівність.
5. Відповідайте на питання так, щоб усі відчули ваше щире бажання повніше розкрити зміст роботи і його основні результати.
6. Бажано показати широту кругозору, глибину ерудиції, здатність відкрито, публічно мислити, максимально дотримуючись скромності, тактовності, щирої поваги і поваги до усіх присутніх на захисті роботи.

Настрій на виступ

Часто перед виступом настає хвилювання, яке заважає зосередитися. Які існують способи зняти напругу перед виступом?

Представте САМИЙ ГІРШИЙ варіант розвитку подій. Ваш виступ не вдався… Що станеться у Вашому житті? Наскільки це вплине на Ваше життя? Чи так вже це страшно?

Якщо Ви боїтеся аудиторію. Наприклад, присутні в ній слухачі — дуже компетентні фахівці, а Ви молодий співробітник. Представте їх в смішному виді. Подумки домальовуйте ним шапочки, блискучі парики, неначе вони прийшли на дитячий День народження…

Зробіть декілька глибоких вдихів і видихів. Дихання — дуже потужний інструмент відновлення душевної рівноваги.

Також допомагають фізичні вправи. Декілька енергійних помахів руками або присідань. Енергія переживань трансформується у фізичну енергію.

Деяким допомагають легка медитація на розслаблення або, навпаки, на зібраність і успіх. Сказати собі – «Ти Молодець! У тебе усе вийде» звучить дещо по-американськи, але, проте, допомагає.

«Медикаментозний« метод (валеріана) краще залишити на кінець, якщо Ви вже дуже нервуєте і нічого не допомагає.

Прокашляйтеся — перевірте голос до виходу перед аудиторією. Отже — Ви готові. Вперед!

Виступ — створення інтересу

З перших секунд промовець повинен притягнути до себе увагу і настроїти аудиторію на контакт. Щоб аудиторія «включилася» необхідно повідомити щось цікаве для присутніх. Якщо людина не хоче пити, у нього немає «спраги», то розповідь про воду йому буде нецікавою. Зате як уважно слухатиме розповідь про воду людина відчуває «спрагу»…

Які бувають помилки початку виступу

Вибачення. «Я не дуже підготовлений до цього виступу.». «Взагалі цю тему неможливо розглянути за такий короткий термін…? «Я не оратор».

Банальності. «Ну, це і так усі знають.».

Розпочинати з цитування попереднього оратора люди можуть подумати що йде продовження попереднього виступу. Цитувати і посилатися на попередні виступи дуже здорово, це надає виступу жвавість і актуальність. Робити це краще в середині виступу, коли наводите приклад з життя або на стадії аргументації. Це надасть Вашим аргументам ваги.

Інформація як їжа буває смачною і корисною. А буває корисною, але не смачною. Щоб інформацію хотілося приймати, і вона добре засвоювалася приносячи користь, необхідно дотримуватися двох принципів подання інформації: «Корисно і Смачно». Сам матеріал має бути корисний для слухачів, а манера подання робить його «смачним».

Що робить виступ «смачним»

Мова. Зрозумілий аудиторії мова. Уникайте слів сленгів і професійних термінів, крім випадків, коли це необхідно.

Образна мова, використання порівнянь.

Тон голосу — потужний інструмент, який допомагає правильно розставляти акценти у виступі. Бадьорий тон — закликає. М’який, «теплий», — створює атмосферу довіри.

Робіть паузи. Вони підкреслюють важливість сказаного.

Говоріть і розповідайте, а не читайте написане. Звертайтеся до свого конспекту тільки для ключових моментів – тези, заголовки, цитати.

Що шкодить виступу

Монотонність. Можна приспати будь-яку аудиторію, просто монотонно розповідаючи матеріал.

Слова-паразити. Періодично виникає мода на слова-паразити. Вони вживаються дуже часто і «забруднюють» мову. Добігає кінця використання «ЯК БИ» і «НА САМІЙ СПРАВІ»…

Звуки-паразити. Затягування звуків призводить до погіршення розуміння.

Читання матеріалу, який люди читають на екрані.

Використання технічних засобів

Для того, щоб інформація була «смачною» вона має бути наглядною. Для цього використовуються різні технічні засоби.

Найбільш поширеною стає презентація за допомогою ноутбука і проектора. Це дозволяє демонструвати саму презентацію в «Power Point», слайди або фільм. При цьому потрібно враховувати, що світло в аудиторії буде приглушеним, а увага аудиторії буде прикована до екрану.

Телевізор і відеомагнітофон. Підходить для демонстрації роликів або фільмів, що ілюструють Ваш виступ. Важливо перевірити наскільки добре з самого останнього місця екран.

Роздавальні матеріали. Дуже добре дати людям в руки щось, що потім залишиться у них після виступу. Важливо знати, що коли люди беруть в руки матеріали, то уся увага перемикається на те, що знаходиться в руках. Тому необхідно супроводжувати своїми коментарями і направляти увагу.

Проектор. Допомагає ілюструвати свою лекцію, за допомогою заздалегідь підготовлених слайдів.

Гумор, жести, поза, міміка промовця. Навіть найсерйозніша аудиторія з великим задоволенням сприймає гумор. Щоб гумор підкреслив Ваш виступ, надав йому родзинку, він повинен відповідати двом критеріям:

• доцільність
• підготовленість.

За допомогою гумору легко відіб’ються навіть найгостріші зауваження із залу.

Як відомо, інформація, що передається словами, невід’ємна від особи, того, хто її передає. Промовець своєю поведінкою і манерою триматися повідомляє інформацію, яку не передає словами. Важливо, щоб ця інформація доповнювала і посилювала інформацію, що повідомляється словами.

Кінцівка повинна запам’ятатися слухачам. Як краще закінчити свій виступ?

• Підсумувати сказане, висловивши головну думку виступу. «Таким чином, головною думкою цього виступу є.».
• Спонукання до діяльності. «Тепер Ви маєте ефективний інструмент, який дозволить Вам притягнути учнів до цього виду діяльності».
• Вимовити фразу, з якою Ви почали свій виступ. «Ось чому я вважаю, що.».
• Жарт або цитата, що ілюструє основну тезу виступу.
• Комплімент аудиторії. «Я радий, що мені випала частина поділитися знаннями з такою професійною аудиторією».
• Роздайте слухачам, щось на згадку про Ваш виступ.

Приклади невдалої кінцівки

• «На цю тему ще довго можна говорити».
• «Спасибі, що дали мені слово».
• «На жаль, у мене не було часу підготуватися краще».
• «Ліміт часу не дає мені можливості сказати усе те, що я хочу сказати із цього приводу».
  

Рекомендації щодо оформлення мультимедійних презентацій

Мультимедійна презентація – це програма, яка може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, діаграми та графіки, слайд-шоу, звукове оформлення і дикторський супровід, відеофрагменти й анімацію, тривимірну графіку.

Основною відмінністю презентацій від решти способів представлення інформації є їх особлива насиченість змістом та інтерактивність, тобто здатність певним чином змінюватися й реагувати на дії користувача.

Переваги мультимедійної презентації:

• унаочнює матеріали, що презентуються;
• підвищує оперативність і об’єктивність оцінювання результатів наукового дослідження;
• гарантує безперервний зв’язок у відносинах “журі – учень”;
• сприяє розвитку продуктивних, творчих функцій мислення учнів, формуванню операційного стилю мислення.

 Література

1. Вербицький В.В. Методика підготовки, оформлення і захисту науково-дослідницьких робіт: інструктивно-методичний лист.-К.,2007.

2. Голобородько В.В. Наукова робота учнів. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.-208 с.

3. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 307 с.