Поради батькам

•  Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

•  Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

•  Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

•  Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

•  Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

•  Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

•  Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

•  Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.

•  Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

•  Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити

самостійно.

•  Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.

•  Ніколи не займайтесь “виховною роботою” в поганому настрої.

•  Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

•  Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

•  Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і

розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

•  Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.

•  Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

•  Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі

вчинки – не одне і те саме.

•  Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.

•  Виховання – це послідовність дій.

•  Вихователь повинен бути суворим, але добрим.