Шляхи подолання стресу під час складання іспитів

З метою уникнення стресу у випускника під час підготовки до іспитів психолог нашої гімназії надає рекомендації, як впоратися зі стресом і зберегти психічне здоров`я. Підготовка до іспитів — напружений і відповідальний період. І від того, наскільки правильно учень організує режим занять і відпочинку, багато в чому буде залежати й успішне складання іспитів.

З метою подолання стресу психологи пропонують:

1. Чергувати розумове і фізичне навантаження. Регулярні фізичні вправи покращують здоров`я, а чим краще у Вас здоров`я, тим легше боротися зі стресом.

2. Кожного дня засинати не пізніше 23 години. Психофізіологи не рекомендують посилювати навчальне навантаження за рахунок сну. Саме під час сну відбувається переведення інформації, отриманої за день, з оперативної пам`яті в довгострокову. Тому скорочення кількості часу, відведеного на сон, буде сприяти перевтомі, млявості й апатії, а також загалом знизить ефективність засвоєння навчального матеріалу.

3. Вчасно і якісно харчуватися. Під час інтенсивної розумової роботи рекомендується чотириразове харчування. Дуже важливо в цей період вживати у їжу свіжі рослинні продукти: овочі і фрукти.

Спочатку треба проаналізувати програму іспиту, порівняти її з підручником, конспектами й підібрати необхідну літературу. Це допоможе краще оцінити обсяг і складність майбутньої роботи, створить відповідний психологічний настрій.

Краще, якщо план роботи розрахований на день і розбитий чітко на розділи. «Скакати галопом» не рекомендується; навіть вузьке питання потрібно усвідомити спочатку в цілому, знайти принципові зв’язки з попереднім, а потім вже переходити до іншого розділу. Визначивши загальний запас часу підготовки, необхідно підрахувати, скільки годин можна виділити на кожну окрему тему.

Батькам про режим роботи та відпочинку випускника під час підготовки до іспитів

Безумовно, методи підготовки до іспитів багато в чому індивідуальні, однак спостереження і досвід дозволяють дати ряд корисних порад. Дрібниць тут не буває, кожна з них може несприятливо позначитися на стані здоров’я та якості підготовки до іспитів.

У період підготовки до іспитів учням не слід різко змінювати режим дня: необхідно зберегти звичний час пробудження й засинання, тривалість і порядок занять, години прийому їжі та перебування на свіжому повітрі.

Прокинувшись, 10-15 хвилин слід присвятити ранковій гімнастиці. Фізична зарядка в період напруженої розумової праці, коли денна рухова активність значно знижена, особливо необхідна учням. Фізичні вправи допоможуть швидше ввести організм у діяльний, робочий стан, створити гарний настрій і бадьорість, активізувати центральну нервову систему. Після гімнастики – «період розплановування». Перехід організму зі стану відносного спокою (нічний сон) у стан оптимальної працездатності коротший, що у свою чергу значно збільшує час продуктивної роботи.

Підготовку до Іспитів краще проводити в ранкові та денні години, коли працездатність учнів найбільш висока.

Добре поснідавши, варто відразу ж приступити до занять, їх краще почати в той же час, що і заняття в школі, тобто о 8.30-8.45.

Режим занять повинен відповідати індивідуальним особливостям організму учня. У частини школярів з перших хвилин роботи помічається досить висока розумова працездатність, у процесі занять сприйняття навчального матеріалу поступово слабшає. Таким учням рекомендується починати заняття із найбільш складних розділів, а потім (коли засвоєння навчального матеріалу погіршується) перейти до повторення більш легких питань. Інші учні на початку навчального дня відчувають млявість, загальмованість. Але поступово цей стан проходить і настає період оптимальної розумової працездатності. Природно, у таких випадках слід, навпаки, йти від простого до складного, від більш легких питань до вивчення важчих.

Готуватися до іспитів краще на своєму звичному місці, принципи його раціональної організації описані вище.

Деякі  учні вважають, що музика, шум, розмови не заважають їм під час занять. Справді, можна звикнути до шуму і ніби не звертати уваги на нього, але негативний вплив цього фактора все-таки позначається на працездатності. При цьому втома настає значно швидше через те, що головному мозку доводиться витрачати частину своєї енергії на те, щоб «затримувати» сторонні звуки від  проникнення у сферу свідомості. Очевидно, що таке додаткове навантаження на мозок є трохи зайвим. Таким чином, найбільш продуктивна розумова діяльність можлива лише в умовах тиші.

Однією з головних умов підтримки високої працездатності протягом тривалого часу підготовки до іспитів є правильна зміна видів діяльності.

У процесі занять необхідні короткочасні перерви для відпочинку — приблизно через кожні 50–60 хв.

«Паузи» не повинні перевищувати 10–15 хв., інакше може знизитися робочий настрій, набутий під час занять.

Відпочинок не повинен бути пасивним. Краще встати з-за робочого столу, відчинити кватирку, зробити трохи фізичних вправ з комплексу ранкової зарядки. Для плечового пояса – рекомендується підтягування, для пальців рук — ритмічні згинання й розгинання пальців, потрушування ними. Рух, легкі фізичні вправи під час напруженої розумової праці відіграють роль своєрідних фізичних стимуляторів.

Стомленість на якийсь час зникає, якщо прийняти прохолодний душ.

Після 1, 3–5 годин роботи треба зробити більш тривалу (20–30 хв.) перерву для другого сніданку, після чого можна продовжити заняття ще на 3–4 години. Потім обід і відпочинок — прогулянка на свіжому повітрі (не менше 2 годин) чи сон.

Добре відпочивши, можна продовжити роботу ще протягом 2,5–3 годин.

Бажано уникати в цей період перегляду кінофільмів і телевізійних передач, гри в шашки чи шахи, читання художньої літератури, уроків музики, тому що вони збільшують і без того велике розумове навантаження.

Перша допомога після дії стресових факторів

Існує система прийомів емоційної саморегуляції, яку необхідно використовувати відразу після дії на організм людини стресових факторів. До неї належать такі прийоми:

• 1. Змочити чоло, скроні й артерії на руках холодною водою.
• 2. Повільно озирнутися по сторонах навіть у тому випадку, якщо      приміщення знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на інший, думкою описати їхній зовнішній вигляд. Зосередження на кожному окремому предметі допоможе відвернутися від внутрішньої стресової напруги, переключити увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення.
• 3. Спокійно проаналізувати ситуацію, обміркувати її розв`язання, постаратися чітко усвідомити можливі негативні наслідки і примиритися з найгіршими з них.
• 4. Ви не повинні зустрічати стрес насамоті. Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до інших. Підтримка від друзів та близьких може дуже допомогти. Але не менш дієвим є надання допомоги іншим людям.
• 5. Подивитись у вікно на небо. Зосередитися на тому, що бачите. Набравши води в склянку, повільно подумати, як її випити. Сконцентрувати увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу.
• 6. Уявити себе в приємній обстановці (в саду, на пляжі, на гойдалках, під душем тощо).