Скарлатина: симптоми й профілактика

Posted by admin on 28.02.2019 in Архів новин |

Скарлатина – це гостра інфекція, що уражає переважно ротоглотку та характеризується сильною інтоксикацією і специфічним висипом. Збудником цього захворювання є стрептокок групи А, який може поширюватись між дітьми контактним та повітряно-крапельним шляхом. 

7 симптомів скарлатини

Скарлатина у дитини проявляється певними симптомами:

  1. червоний висип по тілу злегка нагадує сонячний опік, шорсткий на дотик, як наждачний папір. Висип починається зазвичай з обличчя і шиї, потім переходить на тулуб і кінцівки. При натисканні на нього шкіра блідне. Приблизно через 6-7 днів висип проходить, і на 7-14 день на кінчиках пальців рук і ніг починається характерне лущення великими пластинками. По тілу лущення дрібне.
  2. наявність червоних смуг на тілі: складки шкіри навколо паху, пахв, ліктів, колін і шиї зазвичай стають яскраво-червоними, ніж основний висип. Тобто висип ніби згущується в області природних складок тіла.
  3. ще одним симптомом скарлатини є яскраво-червоні щоки і блідий носогубний трикутник;
  4. язик обкладений білим нальотом спочатку, потім починає очищатися і проявляються характерні сосочки – «малиновий язик». Це відбувається через вплив токсину бактерії. Зовнішні прояви скарлатини тривають приблизно тиждень, потім стихають.
  5. лихоманка: температура близько 38,5 ° С або вища, часто супроводжується ознобом;
  6. ангіна – сильний біль у горлі, жовті або білі нальоти на мигдалинах, труднощі під час ковтання і збільшення лімфовузлів.
  7. блювання, біль у животі, головний біль.

Скарлатину обов’язково потрібно лікувати! Не можна займатися самолікуванням! 

Кілька фактів про скарлатину:

  • Бактерія-збудник «живе» у деяких людей у порожнині носа і глотки;
  • Частіше хворіють діти віком 5-15 років;
  • Пік захворюваності припадає на зиму і весну;
  • Передається інфекція повітряно-крапельним шляхом під час кашлю-чхання і використання загального посуду;
  • Можна також заразитися від здорового носія бактерії або людини, яка нещодавно перенесла скарлатину;
  • Дуже рідко можна заразитися скарлатиною від хворого шкірною формою стрептококової інфекції;
  • Інкубаційний період зазвичай 2-4 дні (від інфікування до появи перших симптомів хвороби);
  • Більша небезпека зараження скарлатиною при тісному контакті, наприклад, в дитячому колективі або сім’ї;
  • До появи антибіотиків скарлатина була смертельно небезпечною, але в наш час її потрібно обов’язково лікувати, інакше зростає ризик ускладнень на серце і нирки.

Профілактика скарлатини

Привчайте дитину:

  1. Дотримуватися особистої гігієни.
  2. Не використати чужий посуд.
  3. Не давати пити зі своєї пляшки або відкушувати їжу.
  4. Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання.

Організація та проведення протиепідемічних заходів при виявленій захворюваності на скарлатину в закладі освіти

Після ізоляції хворого забезпечити введення обмежувальних протиепідемічних заходів на групу/клас, де виявлений хворий, терміном 7 днів, протягом цього періоду не допускати:

– прийому до групи/класу нових осіб та відсутніх більше 7 днів (дітей чи персоналу) без даних щодо щеплень або перенесеного захворювання на скарлатину; у виключних випадках дозволяти відвідування групи при умові письмового попередження батьків про ризик захворювання;

– проведення масових загальних заходів і зборів, відвідування спортивної та музичної зали та ін.;

– відсутніх з невідомих причин контактних осіб до відвідування закладу без наявності довідки від педіатра /інфекціоніста.

Забезпечити:

– щоденний огляд контактних дітей і дорослих, опитування, термометрію;

– ведення листка медичного спостереження з зазначенням результатів термометрії, даних огляду шкіряних покривів, слизових оболонок, зіву;

– вологе прибирання приміщень закладу силами технічного персоналу з застосуванням миючих засобів, провітрювання приміщень, – проведення санітарно-освітньої роботи серед батьків, дітей та обслуговуючого персоналу закладу з профілактики скарлатини;

– допуск перехворілих в колектив після клінічного одужання при наявності довідки від дільничного лікаря не раніше 22 дня з дня захворювання або через 12 днів після клінічного видужання.