ІНСТРУКЦІЯ № 3 – ОП для проведення повторного інструктажу з працівниками школи

1. Загальні положення.

1.1. Програма повторного інструктажу з охорони праці під час навчально-виховного процесу в навчальному закладі поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування в навчальному закладі та на його території.

1.2. Програму повторного інструктажу з охорони праці розроблено відповідно до  Закону України «Про охорону праці», Кодексів законів про працю та нормативних актів про охорону праці, «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 № 782, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 11.12.2006 №1297/13171, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства від 15.08.16р. №974, зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 08.09.16р. №1229/29359.

1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях.

2. Загальні правила поведінки працюючих у службових та загальних  приміщеннях.

Відповідно до “Правил внутрішнього трудового розпорядку”  кожен працівник зобов’язаний:

• берегти державну власність;
• повністю виконувати вимоги охорони праці, пожежної безпеки, передбачені відповідними правилами, інструкціями, наказами, розпорядженнями;
• тримати в порядку і чистоті своє робоче місце, не порушувати санітарні правила в службових та загальних приміщеннях;
• утримуватися від дій, які заважають іншим працівникам виконувати свої обов’язки;
• додержуватись дисципліни праці і виконувати правила внутрішнього розпорядку.

Керівництво школи зобов’язано створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці безпечні умови праці, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник зобов’язаний:

– знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

– додержуватись зобов’язань щодо охорони праці, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку установи;

–            співпрацювати з адміністрацією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його здоров’ю чи життю або здоров’ю людей, які його оточують; повідомляти про небезпеку безпосередньо директора школи або іншу посадову особу.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, повідомити про небезпеку свого безпосереднього директора школи або іншу посадову особу.

3. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам, засоби індивідуального та колективного захисту

3.1.Небезпечними факторами являються відкриті електричні розетки, переносні електричні подовжувачі з відкритими розетками, оргтехнічне обладнання з електричними приводами (комп’ютери, ксерокопіювальна техніка), побутові електрообігрівачі, електроплити, електрочайники, електрокип’ятильники.

3.2.В усіх приміщеннях біля електророзеток повинні бути зроблені трафаретні яскраві надписи, що вказують на величину напруги.

3.3.Не можна вмикати та вимикати з електромережі електроприлади мокрими руками.

3.4.Перед користуванням електроприладами необхідно візуально перевірити цілісність електропроводів (кабелів), електровилок.

3.5.Електроприладами з пошкодженими  електропроводами  (кабелями) або електровилками користуватися забороняється.

3.6.Комп’ютери повинні бути обладнані захисними екранами і вмика­тися в розетки з клемою заземлення.

3.7.В екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, пожежа та інш.), відключивши з електромережі електроприлади, працівникам необхідно залишити приміщення і евакуюватися відповідно планам-схемам еваку­ації, які розміщені на поверхах приміщення школи.

4. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.

4.1.Система побутової внутрішньої каналізації санітарно-побутових приміщень повинна підтримуватись в нормальному  технічному  стані, щоб не допустити утворення осередків антисанітарії.

4.2.При користуванні санітарно-побутовими приладами не допускати їх закупорювання.

5. 5. Обставини та причини можливих нещасних випадків та аварій.

5.1.Виходячи з того, що поліровані поверхні східців міжповерхових сходин у зволоженому стані являють собою небезпеку травм при падінні, повинна бути особлива увага і обережність з боку праців­ників під час вологого прибирання східців.

5.2.При постійному щоденному багатогодинному користуванні комп’ютерами  виникає  так  званий  “здоровий  синдром”  від  кінескопів моніторів. Для усунення цього негативного явища необхідно обладна­ти монітори захисними екранами відповідно технічним параметрам.

5.3.Забороняється користуватися електроприладами з пошкодженою ізоляцією електропроводів (кабелів), а також підключати електроприлади мокрими руками.

6. 6. Пожежна безпека.

6.1.Для забезпечення пожежної безпеки необхідно суворо виконувати і постійно дотримуватись норм і правил пожежної безпеки.

6.2. Порядок дії у разі пожежі:

6.2.1. У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний терміново подзвонити по телефону 101, повідомити адресу, кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

6.2.2.Вжити по можливості заходи до евакуації людей, гасіння пожежі і нявними засобами пожежегасіння та збереження матеріальних цінностей.

В приміщеннях забороняється:

1. Користуватися електронагрівачами з відкритими елементами для цілей опалення, приготування їжі тощо.
2. Палити та  застосовувати  відкритий вогонь у службових та інших приміщеннях. Виконання вогненебезпечних робіт здійснювати тільки з дозволу адміністрації школи.
3. Самовільно без потреби зривати пломби на дверях внутрішніх шаф з пожежними кранами.
4. Користуватись пошкодженими розетками та подовжувачами, вимикачами та іншими електроприладами.
5. Обертати електролампи і світильники папером, тканиною та інш. горючими матеріалами, експлуатувати їх із знятими ковпаками.
6. При виході із приміщення залишати без догляду увімкненими в електромережу нагрівальні прилади, радіоприймачі тощо.

Відповідальними за дотримання норм та правил пожежної безпеки і підтримку належного  протипожежного режиму у службових приміщен­нях є адміністрація школи і працівники школи.

 

Перша допомога потерпілим.

.Дії працюючих при виникненні нещасного випадку: надання пер­шої медичної допомоги треба починати з оцінки загального стану потерпілого і на підставі цього визначити характер пошкодження.

У разі різкого порушення  або  відсутності  дихання,  зупинки серця негайно  приступити  до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, викликати по тел. 103 швидку допомогу.

Штучне дихання.

Перед початком проведення штучного дихання необхідно швидко усунути причини, які заперечують диханню: потерпілому потрібно розстібнути комір,  пояс та інші частини одягу, звільнити від заб­руднення ротову порожнину. Штучне дихання найбільш простим і ефективним засобом “рот у рот” та “рот  у  ніс” треба  продовжувати до відновлення самостійного  дихання  або  до  прибуття  медичного робітника.

Зовнішній масаж серця.

Ціль масажу серця – підтримування кровообігу у життєво важливих органах при відсутності серцевої діяльності до її відновлення: потерпілий знаходиться у положенні на спині; той, хто надає допо­могу, робить енергійні  ритмічні  натиски  на грудину потерпілого 50 – 60 раз на хвилину, при цьому після 3 – 4-х натисків необхідно робити перерву на 2 секунди на час вдиху та початок видиху.

Масаж переривають для повторення штучного дихання до трьох глибоких вдихів, після чого повторюють масаж протягом 15 – 20 хвилин.

Перші ознаки того, що потерпілий приходить до тями – зіниці звужуються, з’являється самостійне дихання, зменшується синюшність шкіри і з’являється пульс.

Констатувати смерть має право тільки лікар.

Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом перш за все має бути спрямоване на припинення дії його на людину шляхом вимикання рубильника або вимикача, відкидання від потепілого струмоведучого дроту діелектричним предметом, або вивільнення потерпілого від джерела струму.

Треба пам’ятати, що не можна торкатися ні дроту, ні самого потерпілого голими руками.  Якщо немає гумових рукавиць, той, хто надає допомогу, повинен обгорнути свої руки якоюсь частиною одягу, сухою ганчіркою, якщо є можливість – надіти гумові калоші, гумові чоботи або стати на суху дошку. Віддаляючи потерпілого від джерела струму, слід брати його за частину одягу, що не прилягає до тіла.

При наявності дихання, хоч потерпілий і знепритомнів, його слід зручно покласти, розстебнути стискуючий одяг, забезпечити приплив свіжого повітря.

Якщо дихання не проявляється або проявляється слабо, потрібно терміново почати робити штучне дихання, супроводжувати його закритим масажем серця. При цьому слід пам’ятати, що смерть від дії електричного струму часто буває уявною, тому штучне дихання та за­критий масаж серця треба проводити наполегливо, іноді  протягом 2 – 3 годин безперервно.

Перша допомога при кровотечах.

Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки кровотечі – накла­дання джгута. При відсутності спеціального джгута можна використати підручні матеріали: ремінь, мотузку, рушник та інше. Джгут накладають вище місця  кровотечі,  зробивши  2 – 3 оберти навколо кінцівки. Джгут накладають на час не більше 2-х годин літом і не більш 1-ї години взимку.  Під джгут  треба  підкласти записку, в котрій вказати час накладання джгута. На рану накласти  стерильну пов’язку. При підозрі на внутрішню кровотечу на ділянку кровотечі належить накласти льоду та як можна скоріше доставити  потерпілого до лікарні.

Перша допомога при переломах.

Необхідно накласти шину, а при її відсутності використовувати дошки, фанеру, палиці та інше, щоб забезпечити нерухомість уламків кісток у місці перелому. При відкритому переломі з кровотечею, спо­чатку належить зупинити кровотечу, перев’язати рану і тільки потім приступити до накладання шини. При цьому організувати доставку потерпілого до лікарні.

Перша допомога при вивихах.

Надаючи першу допомогу,  не слід робити спробу вправити вивих (це може зробити тільки фахівець).  Треба накласти пов’язку, яка б забезпечувала нерухомість пошкодженого  суглоба,  і  направити по­терпілого до лікарні.

Перша допомога при термічних опіках.

На опечену поверхню шкіри накласти стерильну пов’язку. При наявності опікового шоку потерпілому слід створити спокій, зігріти його. Бажано дати багато пити у вигляді  содово-сільового  розчину (1 чайна ложка солі та 1/2ч. ложки соди розчинити в 1літрі води).

Перша допомога при обморожуванні.

При обморожуванні частини тіла надання першої допомоги поля­гає в розтиранні відмороженої ділянки, яке потрібно виконувати в теплому приміщенні за допомогою вапна або м’якої тканини, змоченої спиртом або горілкою.

Якщо на ураженій ділянці з’явилось почервоніння, а тим біль­ше виникли  міхури  і  з’явилось  омертвіння  тканини,  розтирання і підігрівання робити забороняється. В таких випадках на відморожену ділянку тіла накладають суху стерильну пов’язку, дають потерпілому гарячий чай, зігрівають його і направляють до лікарні.

Перша допомога при розтягненні і розриві зв’язок.

При розривах зв’язок застосовують тугу пов’язку і охолодження пошкодженого місця.

Перша допомога при непритомності.

Забезпечити доступ  свіжого повітря,  розстібнути одяг,  дати понюхати нашатирний спирт.  При зупинці дихання робити штучне  ди­хання.

Відповідальна заступник директора з НВР за безпеку життєдіяльності Піскарьова Т.М.