Міжнародний день кіно

28 грудня світ відзначає Міжнародний день кіно.Саме в цей день у 1895 році в паризькому кафе на Бульварі капуцинів брати Луї та Огюст Люм’єр (що раніше одержали патент на винайдений ними апарат «Сінематограф») влаштували перший публічний платний кіносеанс. Того дня було продано лише 35 квитків, вартістю один франк.

Того дня був показаний ряд знятих ними короткометражок, відкривала показ 46–секундна короткометражка «Вихід робітників з фабрики Люм’єр».

Січень 1896 року — відбувається показ легендарної стрічки «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота», під час показу якої деякі глядачі в жаху схоплювалися з місць, боячись, що паровоз ось–ось розчавить їх.

Так, кіно увірвалося в наше життя, за століття стало для одних глобальною індустрією з багатомільйонними оборотами, для інших — частиною і навіть замінником самого життя.

У перші роки існування до сінематографу ставилися лише як до розваги, але вже в 1910–х роках розглянули в ньому мистецтво. Першими підійшли до кіно з естетичною міркою француз Жорж Мельєс і американець Девід Гріффіт.

Сила й потужність кінематографу нікого не залишила байдужими, і політиків також. Вони одразу зрозуміли, яку активну дію на маси можна надавати за допомогою винаходу братів Люм’єр. Зокрема, екс–президент США Теодор Рузвельт зіграв самого себе в 1917 році, коли країна вступила в Першу світову війну.

27 серпня 1919 року — Радянський народний комітет приймає декрет про націоналізацію кіносправи. З того часу вся фото– і кінематографічна торгівля і промисловість перейшла у ведення Народного комісаріату освіти. А Сталін згодом особисто проглядав кожен знятий в країн

і художній кінофільм.

6 жовтня 1927 року завершилася епоха німого кіно — цього дня в США в прокат вийшов музичний фільм «Співак джазу» з Елом Долсоном у головній ролі.

1935рік — ознаменований відображенням кольору в кіно, коли вперше було показано повнометражний кольоровий фільм «Беки Шарп» режисера Рубена Мамуляна.

Фільм «Віднесені вітром» — є одним з перших кольорових кінофільмів, який до того ж став найвидатнішою мелодрамою. Прем’єра фільму, знятого зусиллями продюсера Селзніка за однойменним романом Маргарет Мітчелл, відбулася 15 грудня 1939 року в місті Атланта, США. Фільм отримав 10 премій Оскар — рекорд, не побитий протягом двох десятиліть. На «Віднесені вітром» було продано більше квитків, ніж на будь–який інший голлівудський фільм; з поправкою на інфляцію це найбільш касова стрічка в історії кінематографа.

З 50–х років у США починається виробництво стереофільмів — аналогів сьогоднішнього 3D. Тоді ж вперше спробували супроводжувати показ штучними запахами. Жодна з цих ідей не прижилася. Вони були дуже дорогими, а ефект захоплював глядача не набагато більше, ніж якісне класичне кіно.

У Європі цей період проходив під егідою інтелектуального, психологічного кінематографа Роберто Росселліні, Федеріко Фелліні, Інгмар Бергман володіли серцями мільйонів.

З 70–х розпочинається ера блокбастерів — фільми, які збирають більше мільйона доларів за перший день прокату. З «Щелеп» Стівена Спілберга та «Зоряних воєн» Джорджа У. Лукаса починається нова ера — гіпершвидкостей і торжества спецефектів.

За всю історію кіно найулюбленішим персонажем у режисерів був Наполеон, а найпопулярнішим кіносюжетом — історія про Попелюшку (в усіх її, у тому числі і сучасних, інтерпретаціях). Якщо ж говорити про вигаданих персонажів, то після Попелюшки це — Гамлет, Кармен, Доктор Джекіл і містер Хайд, Фауст, Ромео і Джульєтта, три мушкетери, дама з камеліями і Дон Кіхот.

Найбільш плідними кінорежисерами варто визнати німця Райнера Вернера Фасбіндера (який за 17 років роботи встиг зняти 37 повнометражних фільмів, три новели, два телесеріали і одну документальну стрічку) і японця Кендзі Мідзогуті, на рахунку якого 85 фільмів, з яких уціліли лише 30.

Своєрідний рекорд і у знаменитого Чарлі Чапліна, який у ліричній трагікомедії Вогні рампи (1952) виступив як продюсер, режисер, сценарист, композитор, монтажер, хореограф, художник по костюмах і при цьому ще й зіграв головну роль.

Найбільш завзятим кіноманом слід визнати Гвайміна Х’юза. З 1953 по 1997 рік цей дивак подивився 22990 фільмів, у результаті чого заслужено потрапив до Книги рекордів Гіннеса.

У фільмі Молодий майстер (1980), епізод, де Джекі Чан виконує трюк з віялом, знімався 1300 дублів, однак, знаменитий актор у підсумку зумів виконати трюк.

Найбільш прибутковим фільмом в історії кіно вважається «Титанік» (1997) Джеймса Камерона, що зібрав у світовому прокаті (крім численних Оскарів) $ 1,8 млрд. При цьому, бюджет фільму склав $ 200 млн.

Сьогодні індустрія Голівуду — наймасовіша і найдорожча у світі. Кожен день там випускається як мінімум два нових фільми, а щорічний оборот фабрики мрій — $ 9 млрд — порівняємо з річним бюджетом невеликої країни.

У 2009 році Голівуд встановив новий рекорд зі щорічних касових зборів у США, вперше зібравши в прокаті за неповний 2009 більше $ 10 млрд.

Цікаво, що знаменитий знак HOLLYWOOD на Голлівудських пагорбах спочатку з’явився у 1923 році як тимчасова реклама компанії Hollywoodland, що займалася продажем нерухомості. Хоча компанія прогоріла, знак залишився і незабаром став невід’ємною частиною образу Голівуду, його символом.

Сьогодні суспільство, перебуваючи під чарівністю великої ілюзії, вимагає від кіно все більш сильних відчуттів. Таких же гострих, як і тоді, коли паровоз змушував людей підхоплюватися з місць.

Довідка:

Огюст Луї Марі Ніколя Люм’єр (19 жовтня 1862, Безансон — 10 квітня 1954, Ліон) — спільно зі своїм братом Луї, вважається родоначальником кіно, засновником французької кіноіндустрії та кінорежисури. Огюст Люм’єр виконував роль організатора й менеджера.

Луї Жан Люм’єр (5 жовтня 1864, Безансон — 6 червня 1948, Бандоль) — винахідник кінематографа, засновник французької кіноіндустрії та кінорежисури (спільно зі своїм братом Огюстом), член Паризької академії наук (з 1919 року). Луї Люм’єр більше займався технічною стороною кінематографа і винахідництвом. З 1898 Люм’єр займався тільки виробництвом кіноапаратури, кілька років по тому він продав патенти, але продовжував свої досліди в області об’ємного і кольорового кіно. У Франції існує щорічна премія імені Луї Люм’єра за кращий документальний фільм. У 1903 році братами Люм’єр був запатентований спосіб отримання кольорової фотографії, що отримав назву «автохром» (фр. Autochrome Lumière).

Кінематограф або Сінематограф — апарат створений братами Люм’єр і представляв собою універсальний проекційний , знімальний і копіювальний апарат для використання 35–мм перфорованою целулоїдної плівки.

Назва Cinématographe було вперше застосовано винахідником Леоном Були в 1892 г для винайденого їм прототипу з паперовим носієм, однак внаслідок несплати річного внеску за патент перейшло в 1894 р. до братів Люм’єр.