Мозок дітей

Кожна матір і батько повинні знати про деякі особливості розвитку головного мозку свого немовляти. Думаю, для більшості батьків буде дуже цікаво довідатись, що відбувається у крихітному мозку дітей, як на ранніх стадіях їх розвитку, так і на пізніших.

1) Всі діти народжуються занадто рано

Серед більшості біологів поширена думка, що діти повинні набагато довше часу залишатися в утробі матері для розвитку. Проте, це всього-на-всього їх гіпотеза – природа «думає» дещо інакше.

Як правило, мозок новонародженого в 4 рази менший за мозок дорослої людини. Знаючи цей факт, часто, перші 3 місяці життя дитини, педіатри називають «четвертим триместром вагітності», тим самим підкреслюючи, як сильно у цей період діти потребують опіки.

На ранніх етапах свого розвитку немовлята не мають соціальних навичок, тому вони часто плачуть, що іноді лякає багатьох батьків. Але насправді, за допомогою плачу, вони просто намагаються привернути увагу до себе, яка їм дуже необхідна.

Вперше дитина може посміхнутися не раніше, ніж через 10-14 неділь після появи на світ.

2) На розвиток мозку дитини впливають реакції батьків

Дослідник розвитку мовлення з Університету Корнелла, Майкл Голдштейн, каже – «Скільки існують діти, стільки існують і батьки». При цьому він додає, що мозок дитини здатен використовувати відповідні реакції тих людей, які піклуються про неї . Це допомагає мозку розвиватися.

На ранніх стадіях розвитку дітей, так звана «керуюча» область головного мозку не сильно контролюється. Саме тому, будь-які спроби дисциплінувати дитину у цей період є зовсім безглуздими. У цей час новонароджені вчаться розуміти, що таке голод, втома, дискомфорт, самотність. Зі свого боку, батьки можуть допомогти у цьому дитині. Потрібно лише швидко реагувати на потреби немовляти.

Змусити дитину не плакати неможливо. Не залежно від того, чи отримують діти потрібний відгук від батьків, чи ні, вони найсильніше плачуть в двохмісячному віці.

Мелвін Коннер, автор книги про еволюцію дітей, разом із великим колом експертів вважають, що у ранньому віці діти плачуть від фізичного розвитку.

3) Сюсюкання – одна з найважливіших частин спілкування

У своїй книзі The Philosophical Baby, 2009, Елісон Гопник пояснює, що у дітей включаються їх власні емоції тоді, коли вони імітують міміку обличчя своїх батьків. Це допомагає їм вдосконалювати своє вроджене розуміння емоційної взаємодії.

На думку вчених, сюсюкання є інстинктивною реакцією батьків, яка допомагає дітям розвиватися.

4) Мозок немовлят розвивається дуже швидко

Після появи на світ, мозок людини розвивається з величезною швидкістю. Вже до 1-го року він становить 60% щодо мозку дорослої людини. Як правило, коли дитину віддають в дитячий садочок, то її мозок вже має «готовий розмір», проте, він ще не припиняє свого розвитку, і розвивається приблизно до 25 років. Але навіть після досягнення цього віку, головний мозок може змінюватися, як в кращу, так і в гіршу сторони.

5) Дитячий лепет

Дитячий лепет – це безглуздий набір звуків, які вириваються з уст дітей. Як правило, це підказує батькам, що їх малюк готовий до навчання. Коли батьки чують такі підказки з боку своєї дитини, то їм слід бути дуже уважними.

За словами нейробіолога Ліз Еліот, розмова батьків із малюками, робить останніх більш тямущими. Тому діалог між батьками і дітьми відіграє дуже важливу роль.

6) Необхідно правильно реагувати

Часто може бути так, що батьки відповідають на кожен вереск малюка. Але, коли дитина отримує ту чи іншу реакцію в 100% випадків, їй починає ставати нудно, і вона відвертається. Діти беруть знання дуже-дуже обережно, і вони не можуть постійно вчитися.

Науковці говорять, що на інстинктивному рівні, батьки реагують приблизно на 60% дитячих вигуків.

7) Мозок дітей потребує відпочинку

Той факт, що діти потребують спілкування, зовсім не означає, що воно потрібне їм безперервно. На думку Ліз Еліот, дітям дуже важко концентрувати свою увагу на чомусь одному довгий час, і їх дуже легко перехвилювати.

Але, як показує практика, іноді взаємодія є найкращим помічником. Наприклад, дитину можна навчити заспокоюватися і засипати, хитаючи її.

Дитина потребує не тільки батьків

Дослідження доводять, що участь інших людей у розвитку дитини відіграє немалу роль. Дитина отримує набагато більше, коли поряд з нею перебуває не менше трьох дорослих людей, які спілкуються з нею.

На думку науковців, у тому випадку, коли дитина проводить час не лише з батьками, а, наприклад, з бабусями і дідусями, тітонькою, нянею, а також з іншими сім’ями – вона отримує більше інформації для себе.