Матеріально-технічне забезпечення шкільних закладів харчування

Організація гарячого харчування

Організація гарячого харчування учнів за місцем навчання повинна здійснюватись, як правило, у шкільних їдальнях, склад та площі приміщень яких слід приймати залежно від проектованої кількості класів і чисельності учнів у них.

За принципом розміщення шкільні їдальні можуть бути вбудованими, тобто входити до складу шкільних приміщень громадсько-побутового призначення, прибудованими до будівлі школи та з’єднаними з будівлею школи утепленими переходами. Найбільш доцільним у масовому будівництві є вбудований варіант шкільної їдальні, яка входить до складу приміщень типового проекту громадсько-побутового корпусу школи. Цей варіант забезпечує найкращі техніко-економічні показники роботи.

У невеликих за місткістю початкових (особливо сільських) школах, де функціонування окремої їдальні недоцільно, організація харчування учнів може здійснюватися на договірній основі в їдальнях загальнодоступної мережі в установлений згідно з графіком час або готова їжа може доставлятися в школу. Для організації харчування в школі слід передбачити спеціально обладнане приміщення. Склад і площі виробничих, складських та адміністративних приміщень шкільних їдалень визначаються завданням на проектування залежно від форми виробництва (на сировині, на напівфабрикатах тощо).

У загальноосвітніх школах масового будівництва належить передбачати, як правило, їдальні, які працюють на сировині. Рекомендований склад приміщень їдальні, яка працює на сировині, для загальноосвітніх шкіл наведений. За наявності в районі (місті) заготівельної фабрики допускається проектувати їдальню, яка працює на напівфабрикатах.

Виробничі приміщення їдалень, мийної посуду, зали їдальні слід розміщувати на першому поверсі. Складські, а також побутові приміщення можна розміщувати в підвальних (чи напівпідвальних) поверхах.

Обідні зали шкільних їдалень повинні мати за можливістю квадратну чи прямокутну форму, відповідно оформлений (з пізнавальної та виховної точки зору) інтер’єр. Особливе значення в оформленні інтер’єру шкільної їдальні слід надавати кольоровому фону, який повинен сприятливо діяти на зір та художньо-естетичне сприйняття учнів. Для цього рекомендують ніжні тони (рожевий, блідо-жовтий, бірюзовий тощо). Площа торговельної зали їдальні розраховується виходячи з нормативу 1,0 кв. м на одне місце (без роздавальні).

Повітряний обмін у шкільних їдальнях має бути розрахований на поглинання теплових надлишків, що виділяються технологічним обладнанням кухні. Подачу проточного повітря у виробничі приміщення їдальні слід передбачати через обідню залу. Об’єм поданого повітря повинен бути не менше 20 м³/год на одне місце.

Поверхня столів повинна мати гігієнічне покриття. Столи необхідно мити щодня гарячою водою з миючими засобами, дозволеними органами санітарного нагляду, а після кожного прийому їжі – протирати вологою чистою серветкою.

Шкільні їдальні мають бути забезпечені столовим посудом та наборами згідно з Нормами оснащення підприємств громадського харчування посудом, столовими наборами, меблями та кухонним інвентарем, затвердженими наказом Міністерства торгівлі СРСР від 09.02.1973 № 38.

При організації харчування учнів слід використовувати в основному фарфоро-фаянсовий і сортовий скляний посуд, а також металевий посуд з нержавіючої сталі (при обслуговуванні учнів із використанням лінії періодичної дії з накопиченням обідів). Не рекомендується алюмінієвий і забороняється емальований і багаторазовий пластмасовий (тарілки, кружки тощо) посуд. У буфетах дозволяється використовувати одноразовий пластмасовий посуд: стакани, соломинки тощо. Мити столовий посуд слід у невеликих шкільних їдальнях у 5-гніздних мийних ваннах, а в крупних – використовуючи посудомийні машини.

Оснащення шкільних їдалень торгово-технологічним обладнанням залежно від того, працює їдальня на сировині чи напівфабрикатах, визначається згідно з нормативами оснащення обладнанням їдалень при школах.

 

Організація виробництва і постачання підприємств харчування

За територіально-виробничою ознакою в містах створюють спеціалізовані об’єднання (підприємства, комбінати) шкільного харчування, базові заклади яких здійснюють матеріально-технічне, у тому числі продовольче забезпечення шкільних їдалень. Базовим може бути і заклад з випуску напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів. Вони постачають в усі шкільні їдальні та буфети, що належать до їх складу, продовольчу сировину, кондитерські та кулінарні вироби, напівфабрикати.

Планування діяльності їдалень при загальноосвітніх навчальних закладах охоплює комплекс робіт з визначення обсягу випуску продукції за певний термін: рік, квартал, місяць, тиждень, день. Особливе місце займає планування роботи їдалень протягом двох тижнів за допомогою циклічного плану-меню. Відповідальним за його розроблення є інженер-технолог об’єднання шкільних закладів харчування. Керівником закладу (навчального, підприємства ресторанного господарства або організації, що надає послуги з харчування учням) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

Двотижневе циклічне меню складається на сезон (літньо-осінній, зимово-весняний). Розроблення циклічного меню здійснюють згідно з вимогами до організації раціонального харчування. Технологічні та калькуляційні картки на страви, що входять до складу комплексних обідів (сніданків), розробляють відповідно до Збірника рецептур страв для харчування школярів, затвердженого наказом Мінторгу УРСР від 24.12.1985 № 341.

Виробнича програма закладу з випуску напівфабрикатів і кулінарних виробів повинна розроблятися згідно з єдиним плановим циклічним меню комплексних раціонів харчування. На підставі примірних двотижневих меню та з урахуванням наявності продуктів завідувачем виробництва їдальні навчального закладу і медичним працівником розробляється меню-розклад на певний день тижня. Меню-розклад повинно бути єдине для всіх дітей закладу, але з різним виходом страв за віковими групами, наведеними в нормах харчування.

Враховуючи кількість шкільних їдалень, що входять до об’єднання, розробляють (з урахуванням оптимального радіуса обслуговування) маршрути доставки продукції, замовляючи необхідний для цього автотранспорт.

Продукти харчування та продовольча сировина мають надходити до навчальних закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).

Завезення всіх видів напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських, борошняних, хлібобулочних та інших виробів у шкільні їдальні найбільш раціонально здійснювати в централізованому порядку щодня спеціалізованим автотранспортом невеликої (до однієї тонни) вантажопідйомності в лотках, контейнерах та інших ємностях, що пройшли санітарну обробку. Бакалійна група товарів (борошно, крупи, цукор, макаронні вироби, чай, тощо) може доставлятись у шкільні їдальні один раз на 10-12 днів.

Для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, рекомендовано органам місцевого самоврядування при регіональних управліннях освіти створювати постійно діючі єдині тендерні комітети для проведення закупівель товарів, робіт, послуг у межах бюджету району міста, району області, бюджету міста та області (єдиний районний, міський та обласний тендерний комітет), склад і положення про які затверджуються відповідною радою.

Рішенням тендерних комітетів (комісій) за погодженням з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби визначається перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини за державні кошти. Для закупівлі товарів за власні кошти можна користуватися послугами й інших постачальників – виробників без посередників.

 

Організація обслуговування учнів

Основним напрямом організації харчування учнів слід вважати реалізацію скомплектованих раціонів з абонементною системою розрахунку. За кожним класом (групою) в їдальні повинні бути закріплені певні столи, а за учнями класу (групи) – індивідуальні місця за столами відповідно до їх ростових даних.

Відпуск харчування учням в їдальні необхідно організовувати згідно з графіком, який розробляється керівництвом їдальні разом з особою, відповідальною за організацію харчування (інспектором з харчування), батьківським та учнівським комітетом виходячи з режиму навчальних занять. При розробленні графіка слід враховувати необхідність повного (100%) забезпечення учнів першої зміни гарячими сніданками, учнів, що займаються в групах продовженого дня і для інших бажаючих – обідами, учнів, що знаходяться у школі повний день – полуденками, які відпускають після 15-ої години. Графік затверджується директором школи і вивішується на видному місці. Контроль за виконанням графіка відвідування їдальні та порядком під час приймання їжі повинен покладатися на інспектора з харчування. Організацію обслуговування учнів гарячим харчуванням рекомендується здійснювати шляхом попереднього накриття столів з використанням на роздавальні механізованої лінії періодичної дії з накопиченням, через “шведські столи”, здійснювати кейтерингове обслуговування з використанням посуду одноразового або багаторазового використання .

Форму самообслуговування з попереднім накриттям столів скомплектованими раціонами харчування слід застосовувати в невеликих за місткістю (до 100 місць) шкільних їдальнях. Крім того, ця форма самообслуговування застосовується, як правило, для організації харчування учнів початкових класів.

У першу чергу працівники, відповідальні за організацію обслуговування, розставляють на столи столовий посуд, кладуть набори, ставлять напій гарячий — у чайнику, холодний — у склянці, порціоновану на одного учня холодну закуску, розкладають хліб. Одночасно перевіряють і за необхідності поповнюють на столах серветки, сіль.

Для прийому солодких страв, а меншим школярам – і перших страв рекомендовано подавати десертні ложки. Перші страви рекомендовано подавати в порціонних (за кількістю учнів за столом) супових мисках із кришкою, в яких їжа довше зберігається в гарячому стані. Перед початком прийому їжі для порціонування перших страв на кожному столі повинна бути розливна ложка.

У встановлений графіком час відвідування їдальні учні класами разом із класним керівником (вихователем) в організованому порядку після миття рук входять до зали, розміщуються за закріпленими за класами столами та місцями і приймають їжу.

Більш раціональним, з точки зору фізіології та гігієни харчування, є подача других страв під час їх прийому, тому другі страви подають, коли учні сіли за столи.

Після завершення приймання їжі учні 1-5 класів разом із класним керівником і черговими по їдальні, а учні 6-11 класів – самостійно збирають та відносять використаний посуд і набори у мийну або на конвеєр для збору використаного посуду, після чого виходять із зали.

Механізовану лінію періодичної дії з накопиченням оснащують тепловими шафами, до яких скомплектовані обіди подають за допомогою конвеєра. Шафи розміщують уздовж стіни в залі. Частина конвеєра розміщується на кухні. Перпендикулярно до нього організуються 3-4 робочих місця комплектувальників обідів:

• перший кладе на тацю столові набори, хліб, гарячий напій і потім ставить тацю на конвеєр, що рухається в напрямі до теплових шаф;
• другий порціонує і ставить на тацю другу страву;
• третій порціонує і ставить на тацю першу страву.

Згідно з проведеними дослідженнями кількість теплових шаф (габаритні розміри: 1120х705х1440 мм) повинна відповідати таблиці 4.

Таблиця 4

Розрахункова кількість секцій (теплових шаф) у лінії комплектації та відпуску обідів залежно від чисельності учнів та місткості шкільної їдальні

№ з/п	Назва показника	Для звичайних шкіл
1.	Число місць у їдальні	100	200	300	400	500
2.	Кількість секцій лінії	3	6	10	13	16

Для забезпечення раціонального використання лінії комплектації обідів, оснащеної тепловими шафами (секціями), необхідно враховувати:

• кількість місць у залі (повинна відповідати нормативу);
• розміри та конфігурацію торговельної зали (встановлення розрахованої кількості секцій стійки-накопичувача повинно здійснюватись уздовж однієї стіни);
• ємність однієї секції (у тепловій шафі стійки-накопичувача вміщується 16 комплексних обідів; на тацю комплектується один обід чи два шкільних сніданки, тобто у цьому разі ємність секції та всього накопичувача подвоюється);
• ємність (щодо сніданків) встановлених секцій (повинна дорівнювати кількості місць у залі);
• чисельність комплектувальників (повинна відповідати потужності лінії);
• раціональний взаємозв’язок роботи кухні, пунктів комплектування, обідньої зали, мийного відділення;
• площу кухні та мийного відділення (площа повинна надавати можливості встановлювати додаткове обладнання – конвеєри для збирання посуду, пересувне роздавальне обладнання тощо).

При нормативній кількості місць у шкільній їдальні організація харчування учнів (сніданки) із застосуванням механізованої лінії може здійснюватись протягом двох великих перерв по 20 хвилин у два потоки. Лінія комплектування, накопичення та відпуску обідів дає можливість реалізувати два варіанти скомплектованих раціонів. Процес обслуговування учнів гарячими сніданками з використанням цієї лінії комплектації та відпуску обідів рекомендовано здійснювати таким чином:

• перед початком прийому їжі працівники їдальні комплектують і встановлюють у секції стійки-накопичувача таці з обіднім раціоном (гарячі страви);
• одночасно розставляють на столах холодні закуски, холодні напої, розкладають набори, хліб (столові набори і хліб можуть бути розміщені на таці), перевіряють і за необхідності додають на столи серветки, сіль;
• згідно з графіком відвідування їдальні групи в кількості учнів, рівній під час сніданку числу місць у залі, під час обіду – ємності теплових шаф (трохи більше половини кількості місць у залі), після миття рук організовано входять до зали в супроводі класних керівників (вихователів) і рівномірно розподіляються вздовж стійки-накопичувача, виймають із його секцій таці з їжею і направляються з ними на закріплені місця в залі;
• у разі відпуску комплексних обідів з ліній комплектування та відпуску обідів першочергово до зали входять учні, число яких повинно дорівнювати половині кількості місць у залі, і розбирають таці з накопичувача. Після звільнення накопичувача він заповнюється вдруге для учнів наступного потоку. Після другого заповнення вільних секцій накопичувача комплексними обідами (приблизно через 3-4 хвилини) входить наступна група учнів – і зала заповнюється майже повністю (до 90% місткості зали);
• їжу учні приймають, не знімаючи посуду з таці, після чого самостійно (молодші – за допомогою чергових) відносять використаний посуд разом з тацею на конвеєр, який доставляє її в мийну столового посуду. Чистий посуд, набори і таці поступають на пункти комплектації для здійснення повторного циклу.

Кейтерингове обслуговування готовою продукцією із застосуванням індивідуального посуду разового використання доцільно застосовувати у школах, де не передбачена кухня. При цьому методі обіди готують централізовано на базовому підприємстві, порціонують в індивідуальну упаковку, здійснюють швидке охолодження в низькотемпературній камері (t= -180C) і доставляють у шкільний заклад ресторанного господарства у термоконтейнерах з відповідною температурою, де комплексні обіди розігрівають у конвекційних печах безпосередньо перед відпуском учням.

Кейтерингове обслуговування готовою продукцією із застосуванням індивідуального посуду багаторазового використання також є доцільним для закладів типу їдальня-роздавальня. Приготування продукції здійснюється у пароконвектоматі, в якому готуються різні страви, у тому числі й дієтичні. Страви можуть бути порціоновані у спеціальні гастроємкості різних форм і розмірів. Ця багатофункціональна тара оснащена спеціальними кришками, по периметру яких прокладений особливий ущільнювач, який не дає вмісту розливатися та зберігає його температуру. Гастроємкості з їжею поміщають в термопорти, які доставляють у шкільну їдальню-роздавальню. Там гастроємкості виймають і встановлюють у пересувні металеві візки: з охолодженням – для соків і салатів, з підігрівом – для гарячих страв. На столи ставляться металеві каструльки з розливними ложками, діти самі наливають собі першу страву, інші страви вони беруть самі із спеціальних візків або страви розвозять по залі на візках. Єдина тара для приготування, транспортування і розігріву забезпечує відповідність санітарним нормам, зберігає смак і зовнішній вигляд продукції, тому що немає необхідності декілька раз перекладати їжу. Тару використовують як оборотну.

Якщо учням надається другий сніданок (молоко, сік чи вітамінізований напій і борошняний кондитерський або булочний виріб) після другого уроку, то на першій перерві (першому уроці чи на початку другого уроку) інспектор з харчування (відповідальна за харчування особа) збирає інформацію про присутність учнів кожного класу.  За 10-15 хвилин до кінця другого уроку накривають столи, на яких виставляють для кожного класу таці зі склянками молока (соку, напою) відповідно до кількості присутніх учнів у класі та таці з відповідною кількістю кондитерських борошняних виробів.

Гаряче харчування викладацького складу та обслуговуючого персоналу шкіл повинно здійснюватись за вільним графіком з використанням методу самообслуговування.

Поряд з наданням гарячого харчування для викладацького складу та обслуговуючого персоналу у шкільній їдальні за їх заявками рекомендовано організовувати столи замовлень для купівлі різних видів напівфабрикатів, кулінарних, борошняних та кондитерських виробів за готівковий розрахунок.

Прийом замовлень повинен здійснювати кухар-бригадир шкільної їдальні в середньому раз на тиждень з реєстрацією замовлення в спеціальному журналі. Видача замовлення повинна здійснюватись у певний день тижня.

Крім організації столів замовлень у передсвяткові дні у шкільних їдальнях слід організовувати виставки-продажі з широким асортиментом різноманітних напівфабрикатів і готової продукції.

 

Розрахунок за харчування в шкільних закладах

Розподіл коштів на організацію харчування дітей у навчальних закладах, облік і звітність за використання коштів, які виділяються на безоплатне харчування, здійснюється відповідно до законодавства.

У шкільних їдальнях певні категорії дітей харчуються безоплатно. Це діти-сироти, діти, що знаходяться під опікою, діти, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, учні 1-4 класів, діти, що потребують дієтичного харчування. За рішенням органів місцевого самоврядування безоплатно всі учні можуть отримувати молоко (сік) і борошняний кондитерський виріб.

Безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з денною формою перебування у закладах здійснюється тільки у робочі дні[12]. У разі відсутності учнів під час навчання компенсація за харчування не проводиться. Класні керівники (вихователі) щодня відмічають фактичну наявність учнів, що харчуються безоплатно, передають цю інформацію особі, відповідальній за організацію харчування учнів (інспектору з харчування), яка вносить дані у спеціальний журнал або комп’ютер. Після узагальнення інспектор з харчування передає інформацію в їдальню.

Можливі такі варіанти звітування завідуючого виробництвом та інспектора з харчування:

• Перший варіант. Інспектор з харчування щодня виписує квитанцію на отримання харчування учнями 1-4 класів, учнями, що потребують дієтичного харчування, учнями-сиротами тощо. Корінці квитанцій, в яких вказується кількість учнів, що харчуються, додаються до звіту завідуючого виробництвом їдальні. До звіту інспектора з харчування додаються квитанції, в яких також відображена кількість учнів, що харчуються. Завідуючий виробництвом надсилає звіт до бухгалтерії комунального підприємства один раз на тиждень. Інспектор з організації харчування надсилає звіт до районного управління освіти і науки один раз на місяць.
• Другий варіант. Щодня завідуючий виробництва та інспектор з харчування складають реєстр (акт), згідно з яким дані обох працівників, відповідальних за харчування, про чисельність школярів, що харчуються, повинні повністю збігатися. Реєстр виписується на харчування кожної категорії тих, хто харчується безоплатно. У кінці кожного тижня завідуючий виробництвом складає звіт про витрачені кошти (для бухгалтерії комунального підприємства). У кінці місяця інспектор з харчування складає власний звіт і звіряє його з бухгалтерією. Звіт підписується директором, бухгалтером та інспектором з харчування і надсилається до бухгалтерії районного управління освіти.

На основі щомісячного звіту районне управління освіти перераховує об’єднанню шкільних їдалень (комунальному підприємству) кошти.

Харчування дітей, які не належать до зазначених категорій, у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за готівку. Школярі, що харчуються за кошти батьків, щодня в буфеті купують талони на комплексні обіди (сніданки). У цьому разі необхідно вивчати попит споживачів, щоб крім обов’язкового обсягу випущеної продукції мати певний запас, розрахований на організацію харчування школярів, викладачів та обслуговуючого персоналу. Для того щоб забезпечити всіх бажаючих обідами, полуденками, інспектор з харчування напередодні збирає і передає в їдальню інформацію про тих учнів, що харчуються організовано за кошти батьків. Це можуть бути молодші школярі групи продовженого дня тощо.

Розрахунок і вивчення попиту школярів може здійснюватись і з використанням нових інформаційних технологій, а саме: учні (в основному ті, що харчуються за кошти батьків) мають спеціальні магнітні картки (картка учня), які видає їм бухгалтерія підприємства ресторанного господарства після внесення певної суми грошей. Рахунок учня може періодично поповнюватись.

Для зчитування інформації з картки учня на робочому місці буфетника (роздавальника) ставлять спеціальний касовий апарат. Учень може взяти як окремі страви, так і комплексний обід (сніданок, полуденок).

Важливо, що таким же чином можна замовити комплексний раціон харчування і на наступний день. У такому разі школяр обов’язково повинен зберегти чек, за яким одержить наступного дня відповідний раціон харчування. Бажано, щоб ця інформація надходила від учня інспектору з харчування, який в кінці дня формує замовлення на наступний день. Крім того, у разі втрати чеку в журналі є відмітка про замовлення та оплату учнем комплексного раціону харчування.

 

Контроль за роботою шкільних закладів

Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету) покладається на засновників (власників) керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я.

Контроль за дотриманням законодавства у частині встановлення і застосування роздрібних цін і націнок, розрахунків зі споживачами, правильністю відпуску страв і кулінарних виробів, правильним використанням ваговимірювальної техніки, за якістю і безпекою продукції, додержанням норм і правил, установлених для закладів ресторанного господарства здійснюють органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах компетенції, наданої чинним законодавством.

Щоденний контроль за якістю готових страв у їдальнях при загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується здійснювати бракеражною комісією, до складу якої входять завідуючий виробництва закладу харчування, медичний працівник і представник адміністрації закладу.

Важливу роль в організації контролю за харчуванням учнів відіграє медпрацівник школи. Беручи участь в роботі бракеражної комісії, він повинен здійснювати постійний контроль за якістю їжі, а також сировини та продуктів, що надходять, слідкувати за дотриманням Санітарних правил в їдальні при школі, брати участь у проведенні вітамінізації страв, проводити огляд учнів для виявлення тих, що потребують дієтичного харчування тощо.

При перевірках шкільних їдалень особливу увагу потрібно звернути на дотримання норм закладки сировини та виходу готової продукції, технології виготовлення страв та виробів, порядку ціноутворення, вимог Санітарних правил при зберіганні і реалізації продукції, обробленні використаного столового та кухонного посуду.

 

Управління якістю обслуговування споживачів у навчальних закладах

Якість готової їжі в шкільній їдальні щодня повинна перевіряти бракеражна комісія, до складу якої належить завідуючий виробництва (кухар-бригадир) шкільної їдальні, медпрацівник і представник адміністрації, до функціональних обов’язків якого входить контроль за організацією харчування, а також представники батьківської громадськості. Без бракеражу не повинна поступати на реалізацію жодна партія приготовлених страв і напоїв. Запис про перевірку готової продукції заноситься до бракеражного журналу. Ведеться також журнал обліку випадків поставки недоброякісної сировини. Якість продукції оцінюється за п’ятибальною системою (максимальна оцінка – 5 балів).