Участь у VI Міжнародній славістичній олімпіаді школярів з базових предметів
29 січня 2013 року команда спеціалізованої школи № 24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури брала участь у VI Міжнародній славістичній олімпіаді школярів з базових предметів, яка проводилась на базі Київського славістичного університету. Олімпіада проводилася з метою пропагування знань про історію, культуру, мову та літературу слов’янських народів, професійного орієнтування випускників шкіл у галузі слов’янознавства, а також зміцнення дружби і зв’язків української шкільної молоді ровесниками з інших країн слов’янського і неслов’янського світу.
В олімпіаді брали участь 282 школяра із Росії, Білорусії, України, Казахстану, Чехії, Польщі.
Команда спеціалізованої школи № 24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури посіла призові місця, а саме:
– Юшківська Євгенія, учениця 11А кл. – ІІІ місце з російської мови;
– Марковська Євгенія, учениця 9А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Каленська Карина, учениця 9А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Петросова Ганна, учениця 9А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Куликовська Катерина, учениця 10А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Лавринець Надія, учениця 10А кл. – ІІ місце з російської літератури;
– Харченко Вікторія, учениця 11Б кл. – ІІ місце з російської літератури;
– Ющенко Ірина, учениця 11Б кл. – ІІ місце з російської літератури;
– Шатило Дар`я, учениця 11Б кл. – І місце з російської літератури;
– Ющенко Ольга, учениця 11Б кл. – І місце з російської літератури;
– Кулик Євген, учень 11Б кл. – І місце з російської літератури;
– Остапенко Жанна, учениця 11А кл. – І місце з російської мови, ІІІ місце з російської літератури та отримала сертифікат на безкоштовне навчання у ВНЗ Російської федерації.
Президент Київського cлавістичного університету Алексєєнко Ю.М. висловив щиру подяку адміністрації школи, педагогічному колективу та вчителям російської мови та літератури за якісні знання, що виявили учні школи під час олімпіади.
Вітаємо переможців у VI Міжнародній славістичній олімпіаді школярів з базових предметів
29 січня 2013 року команда спеціалізованої школи № 24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури брала участь у VI Міжнародній славістичній олімпіаді школярів з базових предметів, яка проводилась на базі Київського славістичного університету. Олімпіада проводилася з метою пропагування знань про історію, культуру, мову та літературу слов’янських народів, професійного орієнтування випускників шкіл у галузі слов’янознавства, а також зміцнення дружби і зв’язків української шкільної молоді ровесниками з інших країн слов’янського і неслов’янського світу.
В олімпіаді брали участь 282 школяра із Росії, Білорусії, України, Казахстану, Чехії, Польщі.
Команда спеціалізованої школи № 24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури посіла призові місця, а саме:
– Юшківська Євгенія, учениця 11А кл. – ІІІ місце з російської мови;
– Марковська Євгенія, учениця 9А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Каленська Карина, учениця 9А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Петросова Ганна, учениця 9А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Куликовська Катерина, учениця 10А кл. – ІІІ місце з російської літератури;
– Лавринець Надія, учениця 10А кл. – ІІ місце з російської літератури;
– Харченко Вікторія, учениця 11Б кл. – ІІ місце з російської літератури;
– Ющенко Ірина, учениця 11Б кл. – ІІ місце з російської літератури;
– Шатило Дар`я, учениця 11Б кл. – І місце з російської літератури;
– Ющенко Ольга, учениця 11Б кл. – І місце з російської літератури;
– Кулик Євген, учень 11Б кл. – І місце з російської літератури;
– Остапенко Жанна, учениця 11А кл. – І місце з російської мови, ІІІ місце з російської літератури та отримала сертифікат на безкоштовне навчання у ВНЗ Російської федерації.
Президент Київського cлавістичного університету Алексєєнко Ю.М. висловив щиру подяку адміністрації школи, педагогічному колективу та вчителям російської мови та літератури за якісні знання, що виявили учні школи під час олімпіади.
П’ятий Міжнародний Фестиваль кіно для дітей та юнацтва «Крила»
Продюсерська агенція «Артмедіа» в лютому 2013 року розпочинає П’ятий Міжнародний Фестиваль кіно для дітей та юнацтва «Крила». Фестиваль розпочинається проектом “Дні сімейного кіно”. В програмі Фестивалю – кращі фільми виробництва Данії, Нідерландів, Норвегії, Німеччини. Фестиваль проходитиме в Культурному центрі “Кінотеатр “Київ” 16, 17, 23, 24 лютого.
Детальна інформація на сайті: http://www.artmedia.kiev.ua/
Стратегія розвитку Києва до 2025 року
Стратегія розвитку міста – це документ, який визначає основні напрямки розвитку Києва до 2025 року, завданнями якої є покращення якості життя киян, зростання економіки столиці, збереження історичної та архітектурної самобутності Києва. Стратегія як документ включає в себе бачення майбутнього української столиці, пріоритетні напрямки розвитку, цільові показники, ключові ініціативи та план їх впровадження.
Реалізація Стратегії дозволить усунути найважливіші проблеми міста , реалізувати його потенціалу та підсилити конкурентні переваги. Ми переконані, що реалізувавши Стратегію, ми зробимо Київ комфортнішим для життя та привабливішим для туристів, а його динамічний розвиток приведе до збільшення зовнішніх та внутрішніх інвестицій.
Для реалізації завдань, закладених до Стратегії міська влада розробила базу інвестиційних проектів.Тим проектам, що вимагають бюджетного фінансування щорічно приділятиметься особлива увага при плануванні витрат та капітальних вкладень.
Місто веде свою щоденну діяльність незалежно від розробки Стратегії. Вона не заважає йому вирішувати насущні проблеми. Але без наявності затвердженого і всіма прийнятого довгострокового бачення розвитку міста вирішення поточних проблем носитиме лише тимчасовий характер і не приведе до забезпечення стійкого і стабільного розвитку столиці.
На відміну від розробки інших стратегій, дана Стратегія розвитку міста Києва – це продукт міської влади, який в теж час здійснюється в тісній взаємодії всіх сторін: безпосередньо розробників, небайдужих киян, державних службовців, представників громадських організацій, бізнесу, експертів. Під час громадського та експертного обговорення Стратегії ми отримали більше чотирьох тисяч пропозицій від киян, більшість яких була врахована в остаточному варіанті документу. Остаточний варіант Стратегії – це результат співпраці фахівців та всієї громади міста.
Стратегія – важливий етап на шляху інтеграції Києва до стандартів життя європейських столиць, розбудови української столиці, як міста гідного для життя, привабливого для туристів, відкритого для бізнесу та справжнього дома для кожного киянина.
Свої побажання щодо шляхів реалізації ініціатив та завдань, що визначені у Стратегії, можна надіслати електронною поштою за адресою: [email protected].
Рішенням від 15 грудня 2012 року № 824/7060 Київська міська рада ухвалила Стратегію, як пріоритет регіонального розвитку на період до 2025 року.
З ДНЕМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ!
Об’єднаймося заради дитячої посмішки
19-26 грудня в столичному парку ім. Т.Шевченка для Вас та Ваших дітей працюватиме казковий будиночок Святого Миколая.
Подаруйте дітям незабутнє свято, завітайте до нас усією родиною.
Діти спілкуватимуться із Святим Миколаєм та його помічниками, отримають подарунок та фото на згадку, візьмуть участь у творчих майстер-класах.
Вони зможуть розмалювати іграшку (19 грудня), зробити аплікацію (20 грудня) або новорічну листівку (21 грудня), освоїти техніку паперопластика (22 грудня) та ліплення з солоного тіста (23 грудня). Також їх навчать графіці, малюванню олівцями і фломастерами (24-26 грудня).
Дорослі ж зможуть подарувати казку малюкам, обділеним увагою, долучившись до збору подарунків (іграшок, одягу, книг) для дитячих будинків. Пункт збору допомоги знаходитиметься в самому будиночку.
Реалізуйте новорічну мрію дитини!
Зустрічайте зимову казку разом із Святим Миколаєм в його чарівній оселі!
Графік роботи будиночку Святого Миколая: 19-26 грудня з 11 до 16.00
Переглянути фото акції 2009 року та 2010 року.
Акція “Милосердя”
До Дня Святого Миколая та новорічних свят у сш № 24 пройшла акція «Милосердя». Вона проводилася для дітей, що потребують особливої уваги та допомоги. Мета благодійної акції – не залишити байдужим нікого в нашій школі. Всі школярі (від першокласників до випускників), батьківський та педагогічний колективи стали учасниками цього заходу. Такий проект ми проводимо вже третій рік, але цього разу він був найбільш масштабним. Школярі отримали змогу набути досвіду в галузі морально-етичної сфери, відчули власну значущість, реалізували здатність допомогти.
Завдання акції:
- показати проблеми дітей-сиріт;
- виховати доброзичливість і милосердя, бажання надати допомогу тим, хто її потребує;
- зосередити увагу учнів на соціальних проблемах та їх наслідках у межах міста, області, країни.
Усе важливішу роль у формуванні особистості відіграють соціальні аспекти нашого суспільства. Заохочення до простих позитивних дій може допомогти дітям порозумітися з однолітками і однокласниками. Особливо корисною для дітей у соціальному плані є можливість побачити, яким непростим є життя вразливих верств населення. Діти отримали потужний урок людяності, добра та милосердя. За словами Антона Чехова, ми не бачимо і не чуємо тих, хто страждає, і те, що страшно в житті, відбувається десь за лаштунками. Потрібно, щоб за дверима кожної щасливої людини стояв хтось із молоточком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні.
Діти отримали не лише безцінну можливість побачити на власні очі, як живуть діти-сироти, а й нагоду, якщо не змінити повністю ситуацію, то хоча б трохи її покращити. Побачивши, як сяють очі дітей від уваги їм приділеної та подарунків, вони переконалися, що із, здавалося б, маленьких справ можна зробити щось велике та грандіозне.
На все життя вони запам’ятають урок: усе починається з малого.
Подарунки та привітання отримали:
– діти, що проходять курс лікування в онкологічному відділенні лікарні «Охматдіт» (бібліотека книжок для молодшого та середнього віку, м’які іграшки, альбоми для малювання, фарби, олівці, пазли);
– пацієнти Центру соціальної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Подолання» (книжки, іграшки, розвиваючі ігри);
– відвідувачі Центру реабілітації соціальної служби для молоді Шевченківського району (м’які іграшки);
– вихованці школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей із затримкою психічного розвитку с. Великополовецьке Сквирівського району (зимові речі, іграшки, канцтовари);
– вихованці Дошкільного навчального закладу ясла-садок «Промінь» комбінованого типу смт. Баришівка Баришівської селищної ради Київської області (іграшки, книжки);
– вихованці Юрівського НВК (іграшки, книжки);
– діти, які знаходяться під слідством (канцтовари).
Мозок дітей
Кожна матір і батько повинні знати про деякі особливості розвитку головного мозку свого немовляти. Думаю, для більшості батьків буде дуже цікаво довідатись, що відбувається у крихітному мозку дітей, як на ранніх стадіях їх розвитку, так і на пізніших.
1) Всі діти народжуються занадто рано
Серед більшості біологів поширена думка, що діти повинні набагато довше часу залишатися в утробі матері для розвитку. Проте, це всього-на-всього їх гіпотеза – природа «думає» дещо інакше.
Як правило, мозок новонародженого в 4 рази менший за мозок дорослої людини. Знаючи цей факт, часто, перші 3 місяці життя дитини, педіатри називають «четвертим триместром вагітності», тим самим підкреслюючи, як сильно у цей період діти потребують опіки.
На ранніх етапах свого розвитку немовлята не мають соціальних навичок, тому вони часто плачуть, що іноді лякає багатьох батьків. Але насправді, за допомогою плачу, вони просто намагаються привернути увагу до себе, яка їм дуже необхідна.
Вперше дитина може посміхнутися не раніше, ніж через 10-14 неділь після появи на світ.
2) На розвиток мозку дитини впливають реакції батьків
Дослідник розвитку мовлення з Університету Корнелла, Майкл Голдштейн, каже – «Скільки існують діти, стільки існують і батьки». При цьому він додає, що мозок дитини здатен використовувати відповідні реакції тих людей, які піклуються про неї . Це допомагає мозку розвиватися.
На ранніх стадіях розвитку дітей, так звана «керуюча» область головного мозку не сильно контролюється. Саме тому, будь-які спроби дисциплінувати дитину у цей період є зовсім безглуздими. У цей час новонароджені вчаться розуміти, що таке голод, втома, дискомфорт, самотність. Зі свого боку, батьки можуть допомогти у цьому дитині. Потрібно лише швидко реагувати на потреби немовляти.
Змусити дитину не плакати неможливо. Не залежно від того, чи отримують діти потрібний відгук від батьків, чи ні, вони найсильніше плачуть в двохмісячному віці.
Мелвін Коннер, автор книги про еволюцію дітей, разом із великим колом експертів вважають, що у ранньому віці діти плачуть від фізичного розвитку.
3) Сюсюкання – одна з найважливіших частин спілкування
У своїй книзі The Philosophical Baby, 2009, Елісон Гопник пояснює, що у дітей включаються їх власні емоції тоді, коли вони імітують міміку обличчя своїх батьків. Це допомагає їм вдосконалювати своє вроджене розуміння емоційної взаємодії.
На думку вчених, сюсюкання є інстинктивною реакцією батьків, яка допомагає дітям розвиватися.
4) Мозок немовлят розвивається дуже швидко
Після появи на світ, мозок людини розвивається з величезною швидкістю. Вже до 1-го року він становить 60% щодо мозку дорослої людини. Як правило, коли дитину віддають в дитячий садочок, то її мозок вже має «готовий розмір», проте, він ще не припиняє свого розвитку, і розвивається приблизно до 25 років. Але навіть після досягнення цього віку, головний мозок може змінюватися, як в кращу, так і в гіршу сторони.
5) Дитячий лепет
Дитячий лепет – це безглуздий набір звуків, які вириваються з уст дітей. Як правило, це підказує батькам, що їх малюк готовий до навчання. Коли батьки чують такі підказки з боку своєї дитини, то їм слід бути дуже уважними.
За словами нейробіолога Ліз Еліот, розмова батьків із малюками, робить останніх більш тямущими. Тому діалог між батьками і дітьми відіграє дуже важливу роль.
6) Необхідно правильно реагувати
Часто може бути так, що батьки відповідають на кожен вереск малюка. Але, коли дитина отримує ту чи іншу реакцію в 100% випадків, їй починає ставати нудно, і вона відвертається. Діти беруть знання дуже-дуже обережно, і вони не можуть постійно вчитися.
Науковці говорять, що на інстинктивному рівні, батьки реагують приблизно на 60% дитячих вигуків.
7) Мозок дітей потребує відпочинку
Той факт, що діти потребують спілкування, зовсім не означає, що воно потрібне їм безперервно. На думку Ліз Еліот, дітям дуже важко концентрувати свою увагу на чомусь одному довгий час, і їх дуже легко перехвилювати.
Але, як показує практика, іноді взаємодія є найкращим помічником. Наприклад, дитину можна навчити заспокоюватися і засипати, хитаючи її.
Дитина потребує не тільки батьків
Дослідження доводять, що участь інших людей у розвитку дитини відіграє немалу роль. Дитина отримує набагато більше, коли поряд з нею перебуває не менше трьох дорослих людей, які спілкуються з нею.
На думку науковців, у тому випадку, коли дитина проводить час не лише з батьками, а, наприклад, з бабусями і дідусями, тітонькою, нянею, а також з іншими сім’ями – вона отримує більше інформації для себе.
Подяка директору cпеціалізованої школи № 24
Подяка директору cпеціалізованої школи № 24 з поглибленим вивченням російської мови та літератури імені Олександра Білаша Кудляк Світлані Миколаївні (фоторепортаж події)
Святковий захід з нагоди “Дня ветеранів та людини похилого віку”
18 жовтня у школі пройшов святковий захід з нагоди “Дня ветеранів та людини похилого віку”. На заході були присутні представники Ради ветеранів Шевченківського району, голова райради ветеранів генерал-лейтенант Кравцов Р.А., ветеран ВВВ Савченко М.І., ветеранський актив та інші.
Шляхи подолання стресу під час складання іспитів

З метою уникнення стресу у випускника під час підготовки до іспитів психолог нашої гімназії надає рекомендації, як впоратися зі стресом і зберегти психічне здоров`я. Підготовка до іспитів — напружений і відповідальний період. І від того, наскільки правильно учень організує режим занять і відпочинку, багато в чому буде залежати й успішне складання іспитів.
З метою подолання стресу психологи пропонують:
1. Чергувати розумове і фізичне навантаження. Регулярні фізичні вправи покращують здоров`я, а чим краще у Вас здоров`я, тим легше боротися зі стресом.
2. Кожного дня засинати не пізніше 23 години. Психофізіологи не рекомендують посилювати навчальне навантаження за рахунок сну. Саме під час сну відбувається переведення інформації, отриманої за день, з оперативної пам`яті в довгострокову. Тому скорочення кількості часу, відведеного на сон, буде сприяти перевтомі, млявості й апатії, а також загалом знизить ефективність засвоєння навчального матеріалу.
3. Вчасно і якісно харчуватися. Під час інтенсивної розумової роботи рекомендується чотириразове харчування. Дуже важливо в цей період вживати у їжу свіжі рослинні продукти: овочі і фрукти.
Спочатку треба проаналізувати програму іспиту, порівняти її з підручником, конспектами й підібрати необхідну літературу. Це допоможе краще оцінити обсяг і складність майбутньої роботи, створить відповідний психологічний настрій.
Краще, якщо план роботи розрахований на день і розбитий чітко на розділи. «Скакати галопом» не рекомендується; навіть вузьке питання потрібно усвідомити спочатку в цілому, знайти принципові зв’язки з попереднім, а потім вже переходити до іншого розділу. Визначивши загальний запас часу підготовки, необхідно підрахувати, скільки годин можна виділити на кожну окрему тему.
Батькам про режим роботи та відпочинку випускника під час підготовки до іспитів
Безумовно, методи підготовки до іспитів багато в чому індивідуальні, однак спостереження і досвід дозволяють дати ряд корисних порад. Дрібниць тут не буває, кожна з них може несприятливо позначитися на стані здоров’я та якості підготовки до іспитів.
У період підготовки до іспитів учням не слід різко змінювати режим дня: необхідно зберегти звичний час пробудження й засинання, тривалість і порядок занять, години прийому їжі та перебування на свіжому повітрі.
Прокинувшись, 10-15 хвилин слід присвятити ранковій гімнастиці. Фізична зарядка в період напруженої розумової праці, коли денна рухова активність значно знижена, особливо необхідна учням. Фізичні вправи допоможуть швидше ввести організм у діяльний, робочий стан, створити гарний настрій і бадьорість, активізувати центральну нервову систему. Після гімнастики – «період розплановування». Перехід організму зі стану відносного спокою (нічний сон) у стан оптимальної працездатності коротший, що у свою чергу значно збільшує час продуктивної роботи.
Підготовку до Іспитів краще проводити в ранкові та денні години, коли працездатність учнів найбільш висока.
Добре поснідавши, варто відразу ж приступити до занять, їх краще почати в той же час, що і заняття в школі, тобто о 8.30-8.45.
Режим занять повинен відповідати індивідуальним особливостям організму учня. У частини школярів з перших хвилин роботи помічається досить висока розумова працездатність, у процесі занять сприйняття навчального матеріалу поступово слабшає. Таким учням рекомендується починати заняття із найбільш складних розділів, а потім (коли засвоєння навчального матеріалу погіршується) перейти до повторення більш легких питань. Інші учні на початку навчального дня відчувають млявість, загальмованість. Але поступово цей стан проходить і настає період оптимальної розумової працездатності. Природно, у таких випадках слід, навпаки, йти від простого до складного, від більш легких питань до вивчення важчих.
Готуватися до іспитів краще на своєму звичному місці, принципи його раціональної організації описані вище.
Деякі учні вважають, що музика, шум, розмови не заважають їм під час занять. Справді, можна звикнути до шуму і ніби не звертати уваги на нього, але негативний вплив цього фактора все-таки позначається на працездатності. При цьому втома настає значно швидше через те, що головному мозку доводиться витрачати частину своєї енергії на те, щоб «затримувати» сторонні звуки від проникнення у сферу свідомості. Очевидно, що таке додаткове навантаження на мозок є трохи зайвим. Таким чином, найбільш продуктивна розумова діяльність можлива лише в умовах тиші.
Однією з головних умов підтримки високої працездатності протягом тривалого часу підготовки до іспитів є правильна зміна видів діяльності.
У процесі занять необхідні короткочасні перерви для відпочинку — приблизно через кожні 50–60 хв.
«Паузи» не повинні перевищувати 10–15 хв., інакше може знизитися робочий настрій, набутий під час занять.
Відпочинок не повинен бути пасивним. Краще встати з-за робочого столу, відчинити кватирку, зробити трохи фізичних вправ з комплексу ранкової зарядки. Для плечового пояса – рекомендується підтягування, для пальців рук — ритмічні згинання й розгинання пальців, потрушування ними. Рух, легкі фізичні вправи під час напруженої розумової праці відіграють роль своєрідних фізичних стимуляторів.
Стомленість на якийсь час зникає, якщо прийняти прохолодний душ.
Після 1, 3–5 годин роботи треба зробити більш тривалу (20–30 хв.) перерву для другого сніданку, після чого можна продовжити заняття ще на 3–4 години. Потім обід і відпочинок — прогулянка на свіжому повітрі (не менше 2 годин) чи сон.
Добре відпочивши, можна продовжити роботу ще протягом 2,5–3 годин.
Бажано уникати в цей період перегляду кінофільмів і телевізійних передач, гри в шашки чи шахи, читання художньої літератури, уроків музики, тому що вони збільшують і без того велике розумове навантаження.
Перша допомога після дії стресових факторів
Існує система прийомів емоційної саморегуляції, яку необхідно використовувати відразу після дії на організм людини стресових факторів. До неї належать такі прийоми:
- 1. Змочити чоло, скроні й артерії на руках холодною водою.
- 2. Повільно озирнутися по сторонах навіть у тому випадку, якщо приміщення знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на інший, думкою описати їхній зовнішній вигляд. Зосередження на кожному окремому предметі допоможе відвернутися від внутрішньої стресової напруги, переключити увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення.
- 3. Спокійно проаналізувати ситуацію, обміркувати її розв`язання, постаратися чітко усвідомити можливі негативні наслідки і примиритися з найгіршими з них.
- 4. Ви не повинні зустрічати стрес насамоті. Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до інших. Підтримка від друзів та близьких може дуже допомогти. Але не менш дієвим є надання допомоги іншим людям.
- 5. Подивитись у вікно на небо. Зосередитися на тому, що бачите. Набравши води в склянку, повільно подумати, як її випити. Сконцентрувати увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу.
- 6. Уявити себе в приємній обстановці (в саду, на пляжі, на гойдалках, під душем тощо).
День працівників освіти!
Шановні колеги!
Щиро вітаємо вас зі святом!
Бажаємо вам міцного здоров`я, особистого щастя та здійснення найзаповітніших мрій.
Нехай діти оточують вас любов`ю та розумінням, а колеги – повагою.
Хай у вашому домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість.
Нехай доля і надалі буде прихильною до вас, даруючи радість життя і незрадливу удачу.
З повагою та любов`ю
адміністрація спеціалізованої школи № 24
***
Сьогодні Свято Вчителів!
Вас від душі вітаємо!
Добра, натхнення,
ясних днів
Та злагоди бажаємо,
Доріг УСПІШНИХ та ЛЕГКИХ
І здійснення всіх планів,
А ще до побажань таких –
“СПАСИБІ”
щире й полум`яне!
Як готуватися до екзаменів
Англійські консультанти Ф. Орр і Е. Клайср у книзі «Екзамени без стресу» радять:
- організуйте підготовку за чітким планом (тижні, дні, години); якщо ви сідаєте за стіл з невизначеною метою на кшталт «трохи зайнятися повторенням», то позбавляєте себе суттєвого стимулу – почуття виконаного обов’язку перед собою;
- визначте свої «золоті» години («жайворонок» ви чи «сова»), і відповідно плануйте, в якому темпі будете готуватися в період підйому та спаду активності;
- якщо ви не в гуморі, починайте заняття з найцікавішої для Вас теми — це допоможе ввійти в робочу форму;
- якщо раптом виникає відчуття страху перед предметом, необхідно різко встати, відвернутися від столу, зробити кілька глибоких вдихів і видихів й лише після цього повертаєтесь до роботи;
- обов’язково робіть короткі, але регулярні перерви: відпочивати, не доводячи себе до виснаження – кращий рецепт від перевтоми;
- скажіть «до побачення» стимуляторам – каві, міцному чаю: нервова система перед екзаменом і без них напружена;
- звечора, перед екзаменом, необхідно відволіктися: прогулятися, прийняти душ, добре виспатись: останні дванадцять годин перед іспитом мають піти не на відточування знань, а на підготовку організму.
Поради психолога
1. Під час підготовки зосередьтесь на навчальному матеріалі. Вимкніть усі засоби зв’язку – кому дійсно потрібно, той обов’язково зв’яжеться з вами, але трохи пізніше. Вам важко зосередитись? Зачекайте лише 10 хвилин. Ваша увага перейде із довільної стадії в стадію активного сприйняття — таку властивість вона має.
2. Перш ніж починати вчити певний матеріал, необхідно його зрозуміти. Безглуздий, не до кінця зрозумілий матеріал навряд чи запам’ятається. Звичайно, можна спробувати автоматично завчити потрібну інформацію, але такий спосіб неефективний — «зазубрене» швидко забувається. Крім того, якщо в матеріалі не орієнтуєшся, навряд чи зможеш відповісти на додаткові питання екзаменатора і виявиш свою некомпетентність.
3. Дуже важливою є налаштованість на позитивний результат екзамену. Якщо ти не впевнений у власних силах, боїшся, що «завалиш» іспит, рекомендуємо приділити увагу фізичним вправам, прогулянкам на свіжому повітрі, а також аутотренінгу та самогіпнозу.
Що вчити?
Перш ніж щось вчити, треба визначитись з тими джерелами, які ви збираєтесь використати для підготовки. Зазвичай інформації або занадто багато, або занадто мало. Золота середина зустрічається рідко. У першому випадку необхідно з великої кількості підручників обрати один-два. Якщо це, наприклад, історія, варто взяти шкільні підручники і короткий курс історії, написаний викладачем того ВНЗ, який ви обрали для вступу. Якщо є можливість, використовуйте відео-аудіоматеріали, тому що вони краще запам’ятовуються.
Якщо це фізика чи математика, краще звернути увагу на формули. Якщо формула заскладна чи занадто довга, зверніть увагу на її складові (параметри, змінні).
Як вчити?
Це також серйозне питання. Чи збираєтесь ви нашвидкуруч перечитати конспект в їдальні, чи готуєтесь в бібліотеці, чи вирішуєте «почитати в транспорті» — ефективність буде різною.
Що можна зробити в умовах обмеженого часу?
Важливий момент – змусити себе зайнятися справою. Перед екзаменом ти готовий робити все що завгодно, аби відтягти момент підготовки до нього. Треба зробити над собою зусилля – це важливо і необхідно.
Не варто готуватися до екзамену разом із другом чи подругою (якщо лишень він чи вона не володіє матеріалом краще за тебе). Така підготовка зазвичай виливається в довгі сторонні розмови і невиправдане розтринькування дорогоцінного часу.
Як усе це запам’ятати?
Одним із результативних способів запам’ятовування вважається метод мнемотехніки – комплексної системи, яка зокрема базується на асоціативному мисленні.
Необхідно запам’ятати дату? Спробуйте згадати, що ця дата означає особисто для вас. Можливо, це день народження улюбленої тітоньки? Або ця дата нагадує добре знайомий номер телефону?
Треба запам’ятати складну формулу? Подивіться на неї під іншим кутом – для цього до кожної змінної формули підберіть якесь слово і складіть смішне речення, яке «застрягне» в пам’яті.
Дуже зручно запам’ятовувати певне визначення, явище, подію, правило, «притягуючи» їх до того, що вам добре відомо. Запам’ятовуючи якесь довге визначення, спробуйте його максимально спростити, залишивши саму суть – важливо не завчити, а зрозуміти. Екзаменатор не сприйматиме вороже відповідь, переказану своїми словами – адже це свідчитиме, що ви орієнтуєтесь в матеріалі.
Якщо відчуваєте, що розумієте матеріал, і можете його пояснити, і ще не втомились – продовжуйте, не зупиняйтесь!
Увечері дозвольте собі розслабитись – прогулятися, зустрітися з друзями, почитати щось необтяжливе.
Перед сном можна погортати вивчений матеріал, намагатися за заголовком визначити загальний зміст питання. Психологи стверджують, що краще запам’ятовується інформація, отримана під час пробудження або засинання.
Про користь шпаргалок
У різних людей розвинуті різні види пам’яті: зорова, слухова, моторна. Людям з розвинутою зоровою пам’яттю корисніше читати і перечитувати матеріал — потім пригадується сторінка із потрібною темою. Людям з моторним типом пам’яті краще за все прописати матеріал (наприклад, зайнятися написанням шпаргалок).
У процесі написання шпаргалок ви ще раз проробляєте матеріал, а лаконічність, якого вимагає цей популярний в учнів і студентів «жанр», змушує вас виділяти квінтесенцію з усього вивченого. Але користуватися ними не варто. Коли в кишені лежить «шпора», голова працює над тим, як нею непомітно скористатись, а не над формулюванням чітких відповідей на питання екзаменаційного білета. Тому пишіть якісні шпаргалки і залишайте їх удома.
Батьки, увага! Тривожні тенденції у сімейному вихованні юних українців! Серйозний привід для роздумів! Тільки ви можете змінити ситуацію!
В Україні проживає більше, ніж 8 млн. дітей, з яких майже 70 тис. – у сім’ях, що опинилися у тяжких життєвих обставинах. За словами генерального прокурора України, без уваги залишаються питання попередження насилля у сім’ї по відношенню до дітей. «Кожного дня одна дитина тікає із сім’ї на вулицю», – повідомив генпрокурор у своєму виступі до Міжнародного дня захисту дітей. «У третині регіонів країни протягом останніх років спостерігається негативна тенденція росту злочинності серед неповнолітніх, скоєння ними повторних злочинів, в групі осіб, а також у сфері незаконного обігу наркотиків» зазначив генеральний прокурор України.
І всі біди йдуть від сім’ї, що підтверджують дані опитувань, які провів Український інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка на замовлення уповноваженого президента з прав дитини, за технічної підтримки Фонду «Розвиток України» та представництва Дитячого фонду ООН ( ЮНІСЕФ) в Україні.
Так, більшість українських дітей виховуються в повних сім’ях, але половина батьків приділяє своїм діткам не більше години навіть у вихідні дні.
За даними вищезгаданих опитувань, 66,6 % маленьких українців виховуються у повних родинах, тобто живуть разом з батьком та матір’ю. Однак з віком кількість дітей, які проживають разом з батьком поступово зменшується : серед 10-13-річних підлітків таких 74%, а серед 14-17-річних – вже 66%. Кожний десятий неповнолітній в Україні взагалі не спілкується з батьком ( або батька нема, або дитина з ним ніколи не бачиться).
Майже в трьох з чотирьох українських сімей (72,5%) дорослі не можуть знайти більше години для спілкування з дітьми у будні, а в кожній другій (55%) – приділяють своїм чадам не більше години у вихідні. З хлопчиками мами і тата рідше обговорюють теми, які їх турбують, і їхні інтереси , ніж з дівчатками. Наприклад, у вихідні не більше години з батьками розмовляють 63% синів і 48% дочок. Між сім’ями з великих міст та малих сіл є лише невелика різниця: у селах дітям приділяють уваги на 3% більше у вихідні і на 4% більше в будні. Основною причиною того, що батьки не беруть участі у житті дітей, 10 % чад називають дуже велику зайнятість дорослих.
Ситуацію в родині батьки описують набагато райдужніше , ніж їхні діти.
Так, 93% опитаних заявили, що у них всі члени сім’ї розуміють та підтримують один одного. Серед дітей в цьому впевнені тільки 68%.В оцінці такого пункту опитування , як спільна вечеря дорослі і діти не зійшлися. Про те, що всі збираються ввечері за одним столом, заявили 85% батьків і тільки 64% дітей. Більшість мам і тат впевнені, що в їхніх сім’ях обговорюються події, які сталися з кожним, радіють успіхам один одного і переймаються поразками. А з дітей під цим підписатися готові тільки 63%.
Не співпала оцінка ситуації щодо підтримки рішень, які діти приймають самостійно: 85% дорослих заявили, що підтримують своїх чад, а серед останніх це підтвердили тільки 54%. Однак, найразючіші відмінності виявилися в питанні нецензурних висловлювань та зневажливого ставлення: про те, що у них у родині такого немає заявили 78,5% батьків і лише 47% дітей.
Під час опитувань 47% неповнолітніх зізналися, що батьки взагалі нічого не знають про проблеми, якими переймається дитина (особливо це підкреслюють дівчата та ті, кому 16-17 років). 42% дітей відмічають, що мами з татками майже нічого не знають про те, на що вони витрачають кишенькові гроші, біля третини опитаних відмітили, що дорослі не в курсі, які оцінки отримує дитина у навчальному закладі (з віком батьківський контроль зменшується). 8% дітей говорять, що батьки не інформовані щодо їхнього стану здоров’я (особливо серед 16-17- літніх та мешканців обласних центрів). Кожна четверта дитина говорить, що батьки поняття не мають, де вона знаходиться після навчання, стільки ж стверджують, що батьки не в курсі щодо їхніх пригод вечорами.
Як бачимо, наведені вище результати соціологічних досліджень змушують серйозно задуматися над тим, що необхідно негайно змінювати у стосунках із власними дітьми, змінювати поки ще не зовсім пізно. Бо за словами генпрокурора України, кожний другий український учень має досвід паління та вживання пива, кожний четвертий – наркотичних речовин.
Підготовлено відділом виховної роботи за матеріалами щотижневика «Аргументы неделІ» від 31 травня-6 червня 2012 року.
Змагання
26.02.2014 р. Змагання другокласників «Юний захисник Вітчизни»
ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ЗОРУ У ШКОЛЯРІВ
Освітній процес – це велике навантаження на організм дитини, тому разом з атестатом зрілості учень часто отримує купу «шкільних хвороб», отриманих з «вини» освітніх перевантажень, порушень умов навчання, режиму харчування і стресу. Але, як то кажуть: «краще попередити, а ніж лікувати!».
Однією з таких «шкільних хвороб» є зниження гостроти зору.
Гарний зір – одна з найважливіших функцій людського організму, що дозволяє людині бути повноцінною. З народження ми починаємо пізнавати світ, величезну роль в цьому процесі відіграють органи чуття. Саме зір допомагає нам отримати більше половини всієї інформації про навколишній світ.
Природа подарувала людині досконалий механізм зору, але людський організм не може швидко реагувати на стрімкі темпи змін у нашому способі життя. З ранніх років на зір спрямовується величезне навантаження, яке попередні покоління навіть не могли собі уявити. Комп’ютери і телевізор, постійне перебування в приміщеннях з лампами штучного світла, усе частіше малорухливий спосіб життя та багато інших факторів призводять до порушень зору з дитинства.
Кращим методом профілактики зниження гостроти зору серед школярів вважається правильна організація робочого місця в комплексі з правильним тренуванням і відпочинком. Робоче місце учня – це його парта в школі, вдома – стіл, за якими він навчається, робить домашнє завдання, підібрані відповідно до його зросту, що забезпечить правильне положення тіла та відстань від очей до зошита або підручника, не ближче ніж 30 см. Крім того, завдання дорослих навчити дитину правильно сидіти за своїм робочим місцем для вироблення правильної пози, що вбереже від порушень постави та зниження гостроти зору.
Правильним сидінням вважається така поза, коли учень сидить глибоко на стільці, попереково-крижовою частиною тіла опирається на його спинку, тримає рівно корпус і голову, яку злегка нахиляє уперед, ноги зігнуті в кульшовому та колінному суглобах під прямим кутом, стопи опираються на підлогу, а передпліччя вільно лежать на столі.
Робоче місце школяра має бути добре освітленим. Для достатнього природного освітлення мають бути великими та незатемненими вікна, а штучне освітлення в класах становити 300 люкс. В класах при розсадженні учнів природне світло має падати в очі зліва, а для штучного освітлення в темний період року з гігієнічної та економічної точки зору найкраще використовувати люмінесцентні лампи типу ЛН природного, ЛБ білого, ЛХБ холодного білого, ЛТПЦ тепло-білого кольорів та світильники розсіяного світла. Для школяра високого зросту із заниженою гостротою зору, короткозорістю ідеальним є відведення місця за партою в першому або третьому рядах ближче до вікна.
На перервах та після закінчення занять учням рекомендується активний відпочинок на свіжому повітрі, не можна зразу кидатися робити уроки або дивитися телевізор.
Крім цього, батьки повинні пояснити дітям користь тренування м’язів очей за допомогою простих вправ:
– кілька разів із силою заплющити, а потім відкрити очі;
– обертати очима спочатку за годинниковою, а потім проти годинникової стрілки;
– сфокусувати зір на віддаленому предметі, після чого близько до очей піднести палець і сфокусувати зір на ньому;
– кілька раз подивитися вгору, вниз, вліво, вправо.
Такі вправи варто робити регулярно протягом дня, а при скаргах дитини на втому очей, відчуття дискомфорту, різі в очах потрібно звертатися до офтальмолога.
Проблеми із зором можуть проявлятися у дітей ще до школи, а під час навчання піддатися ще більшим випробуванням.
Підвищене тривале навантаження органів зору при читанні та письмі, кресленні або роботі за монітором комп’ютера на близькій відстані (менше 30 см), при слабкому освітленні приміщення, чи в темряві під лампою – «благодатний грунт» для розладів зору, виникнення короткозорості, астигматизму. При цьому втрачається здатність читати на відстані, школяр, що сидить в класі на останній парті чудово буде бачити, що написано в книжці під носом та не розрізняти тексту написаного на дошці.
До порушення зору може призвести і нестача в організмі вітаміну А, що міститься в таких продуктах харчування як морква, петрушка, гарбуз, персики, абрикоси, печінка, курячі яйця, вершкове масло, молоко.
Від травм очей учнів, особливо під час трудового навчання, практичних занять на уроках хімії захистять засоби особистого захисту.
Від бактеріальних захворювань очей (наприклад, кон’юктивіту) вбережуть елементарні правила дотримання особистої гігієни (не слід терти очі брудними руками, використовувати чужі засоби гігієни – рушники, носові хустинки).
Шкідливо впливає на зір паління.
Більшість батьків звертаються до лікарів лише коли дитина застудилася та мало звертають увагу на перші ознаки проблем із зором – скарги дитини на «сухість», «сльозотечу», дискомфорт, біль в очах. Відвідування лікаря офтальмолога має стати обов’язковим для кожної родини, для кожної дитини. З метою профілактики захворювань органів зору рекомендується відвідувати окуліста не рідше одного разу на рік.
Медична статистика вказує, що перший ворог учнів середніх шкіл – зниження зору. Найчастіше дитячі очі страждають від короткозорості (міопія), коли дитина погано бачить вдалину.
Рідше у дітей розвивається далекозорість (коли очі погано бачать поблизу), а також астигматизм, – специфічне зниження зору. Благодатний грунт для розладів зору – тривала зорова робота на близькій відстані: читання, письмо, креслення, робота за монітором.
На жаль, падінню зору у школярів рідко вдається запобігти. Проте мінімізувати збиток можливо. Кращим методом профілактики медики вважають правильну організацію робочого місця в комплексі з правильним тренуванням і відпочинком. Книги та зошити повинні знаходитися не ближче ніж в 30 см від очей. Велика роль відводиться освітленню. Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, кожен шкільний клас зобов’язаний мати великі вікна. Ідеально, якщо дитина сидить біля вікна, коли природне світло падає зліва, а в темний час доби приміщення має висвітлюватися люмінесцентними лампами. На перервах рекомендується давати очам відпочинок, а, прийшовши додому, не можна кидатися робити уроки або дивитися телевізор. Найкраще прогулятися.
Крім цього, батьки повинні пояснити дітям користь тренування м’язів очей за допомогою простих вправ:
Кілька разів із силою заплющити, а потім відкрити очі.
Обертати очима спочатку за годинниковою, а потім проти годинникової стрілки.
Сфокусувати зір на віддаленому предметі, після чого близько до очей піднести палець і сфокусувати зір на ньому.
Кілька раз подивитися вгору, вниз, вліво, вправо.
Такі вправи варто робити регулярно протягом дня, а при скаргах дитини на втому очей, відчуття різі або пісок в них потрібно звертатися до офтальмолога.
В учнів середніх шкіл поширені хвороби шлунково-кишкового тракту, особливо гастрит, – запалення слизової оболонки шлунку з характерними болями. Причини – порушення режиму харчування, зниження імунітету і стреси.
В наших школах графік прийому їжі часто буває незручний. Наприклад, молодшому школяру, якому необхідно їсти 4-5 разів на день, пропонується обід, коли він ще ситий після сніданку. При цьому до кінця навчального дня малюк встигає зголодніти знову, але терпить до приходу додому.
Краща профілактика гастриту – “кишенькові обіди”: яблука, йогурт, низькокалорійні сендвічі, – і тоді шлунку вистачить сил дочекатися повноцінної трапези на маминій кухні.
Порушення постави – наслідок тривалого сидіння за партою у 8 з 10 школярів. Щоб переконатися в цьому, достатньо поглянути на дітей у шкільному коридорі: майже всі сутуляться, стирчать лопатки, опущені плечі.
Причини сутулості зрозумілі: учні не стежать за правильною посадкою за партою. Це ще закріплюється важким ранцем за плечима і втомою ніжних м’язів дитячої спини. Результат сумний: при сильному відхиленні грудного відділу хребта лікарі можуть діагностувати кіфоз (“горб”), а при викривленні убік – сколіоз.
Дитина швидше втомлюється і відчуває напругу в спині та попереку. Щоб цього не сталося, необхідно правильно підбирати школяру ранець, а носити його він повинен на обох плечах і не перевантажувати підручниками. За партою потрібно сидіти прямо, не навалюючись на неї, а адміністрація шкіл повинна стежити, щоб меблі відповідали росту дітей.
У порядку індивідуальної профілактики необхідно займатися вправами з гімнастичною палицею, яку потрібно притиснути руками до спини в області лопаток і робити вправи:
Ходьба по кімнаті на носках, п’ятах внутрішньої і зовнішньої поверхнях стоп.
Присідання.
Нахили вправо і вліво.
Повороти праворуч і ліворуч.
Нахили вперед.
Спеціалісти, які займаються дослідженням впливу комп’ютера на стан здоров’я користувача, погоджуються з тим, що збільшення кількості пацієнтів, які скаржаться на «проблеми» із зором, безпосередньо пов’язане з роботою на ПК.
Ось, лише деякі ознаки «перевантаження комп’ютером» (симптоми):
сухість, свербіж в очах, печія в очах, відчуття «піску» під повіками;
сповільнене перефокусування з ближніх об’єктів на дальні;
підвищена чутливість до світла;
сповільнена реакція на подразнення;
головний біль, біль всіх відділів хребта, шиї;
безпричинна знервованість, нерідко депресія, як наслідок – поганий сон;
стомлюваність, як очей, так і загальна втома в процесі роботи.
Помічено, що протягом робочого тижня всі ці симптоми наростають, за ніч не проходять і до кінця тижня різко впливають на виконання професійних і навчальних завдань.
Наявність цих симптомів ще не варто вважати хворобою, але якщо вчасно не прийняти міри, то недотримання правил гігієни зору може і, як правило, приведе до негативних наслідків.
Отже, потрібно дотримуватись обов’язкових правил, для уникнення в майбутньому можливих проблем з нашим (без перебільшення) дорогоцінним зором:
Вибрати хороший сучасний монітор (від автора: якщо звичайно така можливість є).
Дотримуватись безпечної відстані від монітора 50-70 см., з розміщенням його під прямим кутом по відношенню до ока.
Кожні 45 хвилин необхідно влаштовувати перерви на 15 хвилин, під час яких дивитися вдалину (більше 3-х метрів) або часто переводити погляд з одного предмету на інший. Не бажано розташовувати робоче місце в кутку. Ідеально, коли робоче місце людини, яка працює за комп’ютером, розташоване біля вікна, оскільки очі в любий момент можуть відпочити при погляді у вікно.
Необхідно регулярно і тривало провітрювати кімнату, де працює(ють) ПК. Кондиціонер не є заміною, бо несе безжиттєве повітря. Не зашкодить озеленення робочих місць. Зелені рослини переробляють вуглекислий газ – результат видиху людини (від автора: пригадуєте уроки біології), і поглинають іонізуючі речовини, що утворилися внаслідок випромінювання моніторів.
Мати гнучке, треноване на витривалість тіло, регулярно підтримуючи його у формі. Якщо простіше, то вести активний спосіб життя.
Правильно харчуватися (їжа повинна мати достатню кількість вітамінів А і D). Для зору треба їсти по більше моркви. Особливо корисною для очей вважається чорниця.
Також читав, що добре зберігають і відновлюють очі перфораційні окуляри, якими треба користуватись під час роботи за ПК.
Вправи для відновлення (всі вправи виконуються по кілька разів на день):
масаж закритих очей внутрішньою поверхнею долоні по 20-60 секунд;
сильно зажмуритись на 3-5 секунд, відкрити очі на 1-2 секунди, знову зажмуритись і так декілька раз;
сконцентрувати погляд на кінчику носа на 3-5 секунд, розвести очі, знову звести на кінчик носа;
кругові оберти очима вліво, вправо;
швидкі погляди вверх-вниз-вліво-вправо-вверх.
Норми роботи з комп’ютером
Особливу увагу доцільно приділити організації робочого місця школяра. Якщо в організації робочого місця допускається невідповідність параметрів меблів антропометричним характеристикам дитини (функціональна висота робочої поверхні стола і сидіння, незручні кути згину та нахилу, незручне розміщення дисплея і клавіатури тощо), то виникає необхідність постійного підтримання вимушеної робочої пози, що може призвести до порушень кістково-м’язової і периферійної нервової систем. Довготривалий дискомфорт в умовах недостатньої фізичної активності може викликати розвиток загальної втоми зниження працездатності, болі в області шиї, спини, попереку. На це в першу чергу повинні звернути увагу батьки, облаштовуючи робочій стіл дитини вдома.
Зберігати потрібну поставу під час роботи за комп’ютером допомагає правильно підібрані робочі стіл і стілець.
Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання. При цьому треба враховувати його кількість і конструктивні особливості (розмір монітора, клавіатури тощо) та характеру роботи, яка виконується.
Конструкція робочого стільця (крісла) повинна забезпечувати підтримку раціональної пози під час виконання основних виробничих операцій, створюючи умови для зміни пози з метою зниження статистичного напруження м’язів шийно-плечової області, спини та попередження втоми. Стілець (крісло) повинен мати м’яке сидіння. Спинка стільця повинна підтримувати нижню половину спини, але при цьому не бути жорстко закріплено, щоб можна було вільно рухатися. Висота стільця повинна бути такою, щоб ноги стояли на полу «повнею ступнею». Детальні вимоги до обладнання та організації робочого місця учня наведені у «Державних санітарних правилах та нормах ДСанПІН5.5.6.009-98».
Монітор і необхідні предмети повинні бути розміщені так, щоб не доводилось постійно повертати голову в один бік. Час від часу слід робити перестановку. Вона дозволить змінювати навантаження на різні відділи хребта. Неправильне розташування екрана і паперових документів може призвести до незручного положення тіла. Відрегулюйте положення монітора та документів таким чином, щоб шия знаходилася в нейтральному, розслабленому положенні. Розташуйте монітор в центрі безпосередньо попереду Вас, над клавіатурою. Якщо екран розташований надто високо, спробуйте зняти монітор з комп’ютера і розташувати системний блок на підлозі, і при необхідності відрегулювати висоту екрана за допомогою книг різних розмірів чи коробок. Якщо екран розташований надто низько, спробуйте розмістити його на системному блоці комп’ютера та при необхідності вставити книгу чи коробку між ПК і основою екрана. Сядьте щонайменше на відстані руки від екрана і потім відрегулюйте відстань для нормальної видимості.
Зменшить відблиск, ретельно вибираючи положення екрану. Розташуйте екран під правильним кутом по відношенню до вікон. Відрегулюйте при необхідності штори чи жалюзі. Відрегулюйте вертикальний кут екрана і властивості роботи екрана, щоб мінімізувати відблиск від верхнього освітлення. Інші способи зменшити відблиск включають використання блиск-поглинаючих фільтрів, світлових фільтрів або додаткових джерел освітлення Розташуйте паперові документи безпосередньо перед Вами, між монітором та клавіатурою, використовуючи підставку для документів. Якщо місця недостатньо, поставте документи на підставку для документів, приєднану до монітору. Розмістіть ваш телефон в легкодосяжному місці. Можуть знадобитись підставка або утримувачі для телефона. Використовуйте навушники і мікрофон, щоб не було необхідності тримати телефонну трубку в руках.
Важливим для збереження здоров’я під час роботи зав комп’ютером є правильне положення тіла. Оптимальним під час роботи за комп’ютером є положення тіла, за якого спина і шия знаходиться на одній лінії, а ноги – на підлозі та зігнуті під прямим кутом. Важливо, щоб спина мала гарну опору: між попереком і спинкою крісла можна помістити невеликий валик, що дозволяє зберегти поперековий вигин. Голову потрібно тримати прямо, з невеликим нахилом уперед.
Для запобігання тунельному синдрому рекомендують користуватися спеціальним килимком для миші з гелевою подушкою, який зменшує тиск на зап’ястя. Миша повинна відповідати розміру долоні і вільно рухатися. Рекомендується використання ергономічної клавіатури. Розміщуючи руки на клавіатурі, потрібно стежити за тим, щоб плечі були розслаблені, а руки зігнуті під кутом близько 90˚.
Рухома підставка для клавіатури може забезпечити оптимальне розташування пристроїв вводу інформації. Проте ця підставка повинна мати місце для мишки, забезпечувати достатній простір для ніг, а також мати можливість регулювання висоти і механізм нахилу. Підставка не повинна «відсувати» дітей надто далеко від інших робочих матеріалів, таких як телефон. Сядьте близько до клавіатури. Розташуйте клавіатуру безпосередньо перед собою. Визначте, якою частиною клавіатури школяр користуєтеся найчастіше, і відрегулюйте клавіатуру таким чином, щоб вона розташовувалася по центру тіла. Нахил клавіатури залежить від положення В тіла при сидінні. Використовуйте підставку для клавіатури або її ніжки, щоб відрегулювати нахил. Якщо людина сидить з нахилом вперед або у вертикальному положенні, намагайтесь нахилити клавіатуру від себе під негативним кутом. Якщо сидить, відхилившись назад, незначний позитивний нахил допоможе підтримувати пряме положення зап’ястка. Розмістіть мишку якомога ближче до клавіатури. Розміщення мишки на дещо похилій поверхні або використання підставки для мишки на допоміжній клавіатурі може допомогти розмістити її близько. Якщо у вас немає повністю регульованої підставки під клавіатуру, у вас може виникнути потреба відрегулювати висоту вашого робочого місця, висоту вашого стільця або використовувати подушку для сидіння, щоб забезпечити зручне положення.
На робочому столі для рук повинно бути досить вільного місця. Важливо простежити, щоб під час роботи мишею на столі лежало не лише зап’ястя, але і лікоть і передпліччя. У цьому положенні м’яза плечового пояса найменш напружені, і така поза є профілактикою можливих захворювань рук. Клавіатура обов’язково повинна розташовуватися нижче ліктя. Якщо не дотримуватися цього правила, м’язам не буде вистачати крові і швидко буде відчуватися втомлюваність. Положення кистей рук вважається найбільш комфортним, коли кут підйому клавіатури відносно робочої поверхні столу становить 2–15 градусів. Таке положення забезпечує нормальну циркуляцію кистях рук.
Тривале сидіння в нерухомій позі погіршує кровообіг у ногах. Важливим є простір для ніг користувача: висота – не менше 600мм, ширина – не менше 600мм, глибина на рівні коліна – не менше 400мм, на рівні підлоги – не менше 600мм. Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб забезпечити перпендикулярність лінії зору користувача екрану монітора. Рекомендується, щоб монітор був розташований не менше ніж на висоту 600мм від очей, взагалі від тіла людини. Важливо також, щоб відстань від очей до монітора, клавіатури та документів чи книжки була однаковою, бажано рівна 500мм.
Для дітей рекомендуються такі норми при роботі з комп’ютером: в шість років можна працювати 10 – 12 хвилин, сім-вісім років – 15 хвилин, дев’ять-десять – до 20 хвилин, не більше чотирьох разів на тиждень.
Дорогі батьки! Приділяйте більше уваги своїй дитині! Цікавтесь шкільним життям, умовами, в яких навчається Ваша дитина, а при виникненні скарг – не відкладайте свій візит з дитиною до лікаря. Ваша небайдужість і є запорукою її здоров’я!
Матеріально-технічне забезпечення шкільних закладів харчування
Організація гарячого харчування
Організація гарячого харчування учнів за місцем навчання повинна здійснюватись, як правило, у шкільних їдальнях, склад та площі приміщень яких слід приймати залежно від проектованої кількості класів і чисельності учнів у них.
За принципом розміщення шкільні їдальні можуть бути вбудованими, тобто входити до складу шкільних приміщень громадсько-побутового призначення, прибудованими до будівлі школи та з’єднаними з будівлею школи утепленими переходами. Найбільш доцільним у масовому будівництві є вбудований варіант шкільної їдальні, яка входить до складу приміщень типового проекту громадсько-побутового корпусу школи. Цей варіант забезпечує найкращі техніко-економічні показники роботи.
У невеликих за місткістю початкових (особливо сільських) школах, де функціонування окремої їдальні недоцільно, організація харчування учнів може здійснюватися на договірній основі в їдальнях загальнодоступної мережі в установлений згідно з графіком час або готова їжа може доставлятися в школу. Для організації харчування в школі слід передбачити спеціально обладнане приміщення. Склад і площі виробничих, складських та адміністративних приміщень шкільних їдалень визначаються завданням на проектування залежно від форми виробництва (на сировині, на напівфабрикатах тощо).
У загальноосвітніх школах масового будівництва належить передбачати, як правило, їдальні, які працюють на сировині. Рекомендований склад приміщень їдальні, яка працює на сировині, для загальноосвітніх шкіл наведений. За наявності в районі (місті) заготівельної фабрики допускається проектувати їдальню, яка працює на напівфабрикатах.
Виробничі приміщення їдалень, мийної посуду, зали їдальні слід розміщувати на першому поверсі. Складські, а також побутові приміщення можна розміщувати в підвальних (чи напівпідвальних) поверхах.
Обідні зали шкільних їдалень повинні мати за можливістю квадратну чи прямокутну форму, відповідно оформлений (з пізнавальної та виховної точки зору) інтер’єр. Особливе значення в оформленні інтер’єру шкільної їдальні слід надавати кольоровому фону, який повинен сприятливо діяти на зір та художньо-естетичне сприйняття учнів. Для цього рекомендують ніжні тони (рожевий, блідо-жовтий, бірюзовий тощо). Площа торговельної зали їдальні розраховується виходячи з нормативу 1,0 кв. м на одне місце (без роздавальні).
Повітряний обмін у шкільних їдальнях має бути розрахований на поглинання теплових надлишків, що виділяються технологічним обладнанням кухні. Подачу проточного повітря у виробничі приміщення їдальні слід передбачати через обідню залу. Об’єм поданого повітря повинен бути не менше 20 м3/год на одне місце.
Поверхня столів повинна мати гігієнічне покриття. Столи необхідно мити щодня гарячою водою з миючими засобами, дозволеними органами санітарного нагляду, а після кожного прийому їжі – протирати вологою чистою серветкою.
Шкільні їдальні мають бути забезпечені столовим посудом та наборами згідно з Нормами оснащення підприємств громадського харчування посудом, столовими наборами, меблями та кухонним інвентарем, затвердженими наказом Міністерства торгівлі СРСР від 09.02.1973 № 38.
При організації харчування учнів слід використовувати в основному фарфоро-фаянсовий і сортовий скляний посуд, а також металевий посуд з нержавіючої сталі (при обслуговуванні учнів із використанням лінії періодичної дії з накопиченням обідів). Не рекомендується алюмінієвий і забороняється емальований і багаторазовий пластмасовий (тарілки, кружки тощо) посуд. У буфетах дозволяється використовувати одноразовий пластмасовий посуд: стакани, соломинки тощо. Мити столовий посуд слід у невеликих шкільних їдальнях у 5-гніздних мийних ваннах, а в крупних – використовуючи посудомийні машини.
Оснащення шкільних їдалень торгово-технологічним обладнанням залежно від того, працює їдальня на сировині чи напівфабрикатах, визначається згідно з нормативами оснащення обладнанням їдалень при школах.
Організація виробництва і постачання підприємств харчування
За територіально-виробничою ознакою в містах створюють спеціалізовані об’єднання (підприємства, комбінати) шкільного харчування, базові заклади яких здійснюють матеріально-технічне, у тому числі продовольче забезпечення шкільних їдалень. Базовим може бути і заклад з випуску напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів. Вони постачають в усі шкільні їдальні та буфети, що належать до їх складу, продовольчу сировину, кондитерські та кулінарні вироби, напівфабрикати.
Планування діяльності їдалень при загальноосвітніх навчальних закладах охоплює комплекс робіт з визначення обсягу випуску продукції за певний термін: рік, квартал, місяць, тиждень, день. Особливе місце займає планування роботи їдалень протягом двох тижнів за допомогою циклічного плану-меню. Відповідальним за його розроблення є інженер-технолог об’єднання шкільних закладів харчування. Керівником закладу (навчального, підприємства ресторанного господарства або організації, що надає послуги з харчування учням) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби.
Двотижневе циклічне меню складається на сезон (літньо-осінній, зимово-весняний). Розроблення циклічного меню здійснюють згідно з вимогами до організації раціонального харчування. Технологічні та калькуляційні картки на страви, що входять до складу комплексних обідів (сніданків), розробляють відповідно до Збірника рецептур страв для харчування школярів, затвердженого наказом Мінторгу УРСР від 24.12.1985 № 341.
Виробнича програма закладу з випуску напівфабрикатів і кулінарних виробів повинна розроблятися згідно з єдиним плановим циклічним меню комплексних раціонів харчування. На підставі примірних двотижневих меню та з урахуванням наявності продуктів завідувачем виробництва їдальні навчального закладу і медичним працівником розробляється меню-розклад на певний день тижня. Меню-розклад повинно бути єдине для всіх дітей закладу, але з різним виходом страв за віковими групами, наведеними в нормах харчування.
Враховуючи кількість шкільних їдалень, що входять до об’єднання, розробляють (з урахуванням оптимального радіуса обслуговування) маршрути доставки продукції, замовляючи необхідний для цього автотранспорт.
Продукти харчування та продовольча сировина мають надходити до навчальних закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Завезення всіх видів напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських, борошняних, хлібобулочних та інших виробів у шкільні їдальні найбільш раціонально здійснювати в централізованому порядку щодня спеціалізованим автотранспортом невеликої (до однієї тонни) вантажопідйомності в лотках, контейнерах та інших ємностях, що пройшли санітарну обробку. Бакалійна група товарів (борошно, крупи, цукор, макаронні вироби, чай, тощо) може доставлятись у шкільні їдальні один раз на 10-12 днів.
Для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, рекомендовано органам місцевого самоврядування при регіональних управліннях освіти створювати постійно діючі єдині тендерні комітети для проведення закупівель товарів, робіт, послуг у межах бюджету району міста, району області, бюджету міста та області (єдиний районний, міський та обласний тендерний комітет), склад і положення про які затверджуються відповідною радою.
Рішенням тендерних комітетів (комісій) за погодженням з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби визначається перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини за державні кошти. Для закупівлі товарів за власні кошти можна користуватися послугами й інших постачальників – виробників без посередників.
Організація обслуговування учнів
Основним напрямом організації харчування учнів слід вважати реалізацію скомплектованих раціонів з абонементною системою розрахунку. За кожним класом (групою) в їдальні повинні бути закріплені певні столи, а за учнями класу (групи) – індивідуальні місця за столами відповідно до їх ростових даних.
Відпуск харчування учням в їдальні необхідно організовувати згідно з графіком, який розробляється керівництвом їдальні разом з особою, відповідальною за організацію харчування (інспектором з харчування), батьківським та учнівським комітетом виходячи з режиму навчальних занять. При розробленні графіка слід враховувати необхідність повного (100%) забезпечення учнів першої зміни гарячими сніданками, учнів, що займаються в групах продовженого дня і для інших бажаючих – обідами, учнів, що знаходяться у школі повний день – полуденками, які відпускають після 15-ої години. Графік затверджується директором школи і вивішується на видному місці. Контроль за виконанням графіка відвідування їдальні та порядком під час приймання їжі повинен покладатися на інспектора з харчування. Організацію обслуговування учнів гарячим харчуванням рекомендується здійснювати шляхом попереднього накриття столів з використанням на роздавальні механізованої лінії періодичної дії з накопиченням, через “шведські столи”, здійснювати кейтерингове обслуговування з використанням посуду одноразового або багаторазового використання .
Форму самообслуговування з попереднім накриттям столів скомплектованими раціонами харчування слід застосовувати в невеликих за місткістю (до 100 місць) шкільних їдальнях. Крім того, ця форма самообслуговування застосовується, як правило, для організації харчування учнів початкових класів.
У першу чергу працівники, відповідальні за організацію обслуговування, розставляють на столи столовий посуд, кладуть набори, ставлять напій гарячий — у чайнику, холодний — у склянці, порціоновану на одного учня холодну закуску, розкладають хліб. Одночасно перевіряють і за необхідності поповнюють на столах серветки, сіль.
Для прийому солодких страв, а меншим школярам – і перших страв рекомендовано подавати десертні ложки. Перші страви рекомендовано подавати в порціонних (за кількістю учнів за столом) супових мисках із кришкою, в яких їжа довше зберігається в гарячому стані. Перед початком прийому їжі для порціонування перших страв на кожному столі повинна бути розливна ложка.
У встановлений графіком час відвідування їдальні учні класами разом із класним керівником (вихователем) в організованому порядку після миття рук входять до зали, розміщуються за закріпленими за класами столами та місцями і приймають їжу.
Більш раціональним, з точки зору фізіології та гігієни харчування, є подача других страв під час їх прийому, тому другі страви подають, коли учні сіли за столи.
Після завершення приймання їжі учні 1-5 класів разом із класним керівником і черговими по їдальні, а учні 6-11 класів – самостійно збирають та відносять використаний посуд і набори у мийну або на конвеєр для збору використаного посуду, після чого виходять із зали.
Механізовану лінію періодичної дії з накопиченням оснащують тепловими шафами, до яких скомплектовані обіди подають за допомогою конвеєра. Шафи розміщують уздовж стіни в залі. Частина конвеєра розміщується на кухні. Перпендикулярно до нього організуються 3-4 робочих місця комплектувальників обідів:
- перший кладе на тацю столові набори, хліб, гарячий напій і потім ставить тацю на конвеєр, що рухається в напрямі до теплових шаф;
- другий порціонує і ставить на тацю другу страву;
- третій порціонує і ставить на тацю першу страву.
Згідно з проведеними дослідженнями кількість теплових шаф (габаритні розміри: 1120х705х1440 мм) повинна відповідати таблиці 4.
Таблиця 4
Розрахункова кількість секцій (теплових шаф) у лінії комплектації та відпуску обідів залежно від чисельності учнів та місткості шкільної їдальні
№ з/п | Назва показника | Для звичайних шкіл | ||||
1. | Число місць у їдальні | 100 | 200 | 300 | 400 | 500 |
2. | Кількість секцій лінії | 3 | 6 | 10 | 13 | 16 |
Для забезпечення раціонального використання лінії комплектації обідів, оснащеної тепловими шафами (секціями), необхідно враховувати:
- кількість місць у залі (повинна відповідати нормативу);
- розміри та конфігурацію торговельної зали (встановлення розрахованої кількості секцій стійки-накопичувача повинно здійснюватись уздовж однієї стіни);
- ємність однієї секції (у тепловій шафі стійки-накопичувача вміщується 16 комплексних обідів; на тацю комплектується один обід чи два шкільних сніданки, тобто у цьому разі ємність секції та всього накопичувача подвоюється);
- ємність (щодо сніданків) встановлених секцій (повинна дорівнювати кількості місць у залі);
- чисельність комплектувальників (повинна відповідати потужності лінії);
- раціональний взаємозв’язок роботи кухні, пунктів комплектування, обідньої зали, мийного відділення;
- площу кухні та мийного відділення (площа повинна надавати можливості встановлювати додаткове обладнання – конвеєри для збирання посуду, пересувне роздавальне обладнання тощо).
При нормативній кількості місць у шкільній їдальні організація харчування учнів (сніданки) із застосуванням механізованої лінії може здійснюватись протягом двох великих перерв по 20 хвилин у два потоки. Лінія комплектування, накопичення та відпуску обідів дає можливість реалізувати два варіанти скомплектованих раціонів. Процес обслуговування учнів гарячими сніданками з використанням цієї лінії комплектації та відпуску обідів рекомендовано здійснювати таким чином:
- перед початком прийому їжі працівники їдальні комплектують і встановлюють у секції стійки-накопичувача таці з обіднім раціоном (гарячі страви);
- одночасно розставляють на столах холодні закуски, холодні напої, розкладають набори, хліб (столові набори і хліб можуть бути розміщені на таці), перевіряють і за необхідності додають на столи серветки, сіль;
- згідно з графіком відвідування їдальні групи в кількості учнів, рівній під час сніданку числу місць у залі, під час обіду – ємності теплових шаф (трохи більше половини кількості місць у залі), після миття рук організовано входять до зали в супроводі класних керівників (вихователів) і рівномірно розподіляються вздовж стійки-накопичувача, виймають із його секцій таці з їжею і направляються з ними на закріплені місця в залі;
- у разі відпуску комплексних обідів з ліній комплектування та відпуску обідів першочергово до зали входять учні, число яких повинно дорівнювати половині кількості місць у залі, і розбирають таці з накопичувача. Після звільнення накопичувача він заповнюється вдруге для учнів наступного потоку. Після другого заповнення вільних секцій накопичувача комплексними обідами (приблизно через 3-4 хвилини) входить наступна група учнів – і зала заповнюється майже повністю (до 90% місткості зали);
- їжу учні приймають, не знімаючи посуду з таці, після чого самостійно (молодші – за допомогою чергових) відносять використаний посуд разом з тацею на конвеєр, який доставляє її в мийну столового посуду. Чистий посуд, набори і таці поступають на пункти комплектації для здійснення повторного циклу.
Кейтерингове обслуговування готовою продукцією із застосуванням індивідуального посуду разового використання доцільно застосовувати у школах, де не передбачена кухня. При цьому методі обіди готують централізовано на базовому підприємстві, порціонують в індивідуальну упаковку, здійснюють швидке охолодження в низькотемпературній камері (t= -180C) і доставляють у шкільний заклад ресторанного господарства у термоконтейнерах з відповідною температурою, де комплексні обіди розігрівають у конвекційних печах безпосередньо перед відпуском учням.
Кейтерингове обслуговування готовою продукцією із застосуванням індивідуального посуду багаторазового використання також є доцільним для закладів типу їдальня-роздавальня. Приготування продукції здійснюється у пароконвектоматі, в якому готуються різні страви, у тому числі й дієтичні. Страви можуть бути порціоновані у спеціальні гастроємкості різних форм і розмірів. Ця багатофункціональна тара оснащена спеціальними кришками, по периметру яких прокладений особливий ущільнювач, який не дає вмісту розливатися та зберігає його температуру. Гастроємкості з їжею поміщають в термопорти, які доставляють у шкільну їдальню-роздавальню. Там гастроємкості виймають і встановлюють у пересувні металеві візки: з охолодженням – для соків і салатів, з підігрівом – для гарячих страв. На столи ставляться металеві каструльки з розливними ложками, діти самі наливають собі першу страву, інші страви вони беруть самі із спеціальних візків або страви розвозять по залі на візках. Єдина тара для приготування, транспортування і розігріву забезпечує відповідність санітарним нормам, зберігає смак і зовнішній вигляд продукції, тому що немає необхідності декілька раз перекладати їжу. Тару використовують як оборотну.
Якщо учням надається другий сніданок (молоко, сік чи вітамінізований напій і борошняний кондитерський або булочний виріб) після другого уроку, то на першій перерві (першому уроці чи на початку другого уроку) інспектор з харчування (відповідальна за харчування особа) збирає інформацію про присутність учнів кожного класу. За 10-15 хвилин до кінця другого уроку накривають столи, на яких виставляють для кожного класу таці зі склянками молока (соку, напою) відповідно до кількості присутніх учнів у класі та таці з відповідною кількістю кондитерських борошняних виробів.
Гаряче харчування викладацького складу та обслуговуючого персоналу шкіл повинно здійснюватись за вільним графіком з використанням методу самообслуговування.
Поряд з наданням гарячого харчування для викладацького складу та обслуговуючого персоналу у шкільній їдальні за їх заявками рекомендовано організовувати столи замовлень для купівлі різних видів напівфабрикатів, кулінарних, борошняних та кондитерських виробів за готівковий розрахунок.
Прийом замовлень повинен здійснювати кухар-бригадир шкільної їдальні в середньому раз на тиждень з реєстрацією замовлення в спеціальному журналі. Видача замовлення повинна здійснюватись у певний день тижня.
Крім організації столів замовлень у передсвяткові дні у шкільних їдальнях слід організовувати виставки-продажі з широким асортиментом різноманітних напівфабрикатів і готової продукції.
Розрахунок за харчування в шкільних закладах
Розподіл коштів на організацію харчування дітей у навчальних закладах, облік і звітність за використання коштів, які виділяються на безоплатне харчування, здійснюється відповідно до законодавства.
У шкільних їдальнях певні категорії дітей харчуються безоплатно. Це діти-сироти, діти, що знаходяться під опікою, діти, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, учні 1-4 класів, діти, що потребують дієтичного харчування. За рішенням органів місцевого самоврядування безоплатно всі учні можуть отримувати молоко (сік) і борошняний кондитерський виріб.
Безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з денною формою перебування у закладах здійснюється тільки у робочі дні[12]. У разі відсутності учнів під час навчання компенсація за харчування не проводиться. Класні керівники (вихователі) щодня відмічають фактичну наявність учнів, що харчуються безоплатно, передають цю інформацію особі, відповідальній за організацію харчування учнів (інспектору з харчування), яка вносить дані у спеціальний журнал або комп’ютер. Після узагальнення інспектор з харчування передає інформацію в їдальню.
Можливі такі варіанти звітування завідуючого виробництвом та інспектора з харчування:
- Перший варіант. Інспектор з харчування щодня виписує квитанцію на отримання харчування учнями 1-4 класів, учнями, що потребують дієтичного харчування, учнями-сиротами тощо. Корінці квитанцій, в яких вказується кількість учнів, що харчуються, додаються до звіту завідуючого виробництвом їдальні. До звіту інспектора з харчування додаються квитанції, в яких також відображена кількість учнів, що харчуються. Завідуючий виробництвом надсилає звіт до бухгалтерії комунального підприємства один раз на тиждень. Інспектор з організації харчування надсилає звіт до районного управління освіти і науки один раз на місяць.
- Другий варіант. Щодня завідуючий виробництва та інспектор з харчування складають реєстр (акт), згідно з яким дані обох працівників, відповідальних за харчування, про чисельність школярів, що харчуються, повинні повністю збігатися. Реєстр виписується на харчування кожної категорії тих, хто харчується безоплатно. У кінці кожного тижня завідуючий виробництвом складає звіт про витрачені кошти (для бухгалтерії комунального підприємства). У кінці місяця інспектор з харчування складає власний звіт і звіряє його з бухгалтерією. Звіт підписується директором, бухгалтером та інспектором з харчування і надсилається до бухгалтерії районного управління освіти.
На основі щомісячного звіту районне управління освіти перераховує об’єднанню шкільних їдалень (комунальному підприємству) кошти.
Харчування дітей, які не належать до зазначених категорій, у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за готівку. Школярі, що харчуються за кошти батьків, щодня в буфеті купують талони на комплексні обіди (сніданки). У цьому разі необхідно вивчати попит споживачів, щоб крім обов’язкового обсягу випущеної продукції мати певний запас, розрахований на організацію харчування школярів, викладачів та обслуговуючого персоналу. Для того щоб забезпечити всіх бажаючих обідами, полуденками, інспектор з харчування напередодні збирає і передає в їдальню інформацію про тих учнів, що харчуються організовано за кошти батьків. Це можуть бути молодші школярі групи продовженого дня тощо.
Розрахунок і вивчення попиту школярів може здійснюватись і з використанням нових інформаційних технологій, а саме: учні (в основному ті, що харчуються за кошти батьків) мають спеціальні магнітні картки (картка учня), які видає їм бухгалтерія підприємства ресторанного господарства після внесення певної суми грошей. Рахунок учня може періодично поповнюватись.
Для зчитування інформації з картки учня на робочому місці буфетника (роздавальника) ставлять спеціальний касовий апарат. Учень може взяти як окремі страви, так і комплексний обід (сніданок, полуденок).
Важливо, що таким же чином можна замовити комплексний раціон харчування і на наступний день. У такому разі школяр обов’язково повинен зберегти чек, за яким одержить наступного дня відповідний раціон харчування. Бажано, щоб ця інформація надходила від учня інспектору з харчування, який в кінці дня формує замовлення на наступний день. Крім того, у разі втрати чеку в журналі є відмітка про замовлення та оплату учнем комплексного раціону харчування.
Контроль за роботою шкільних закладів
Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету) покладається на засновників (власників) керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я.
Контроль за дотриманням законодавства у частині встановлення і застосування роздрібних цін і націнок, розрахунків зі споживачами, правильністю відпуску страв і кулінарних виробів, правильним використанням ваговимірювальної техніки, за якістю і безпекою продукції, додержанням норм і правил, установлених для закладів ресторанного господарства здійснюють органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах компетенції, наданої чинним законодавством.
Щоденний контроль за якістю готових страв у їдальнях при загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується здійснювати бракеражною комісією, до складу якої входять завідуючий виробництва закладу харчування, медичний працівник і представник адміністрації закладу.
Важливу роль в організації контролю за харчуванням учнів відіграє медпрацівник школи. Беручи участь в роботі бракеражної комісії, він повинен здійснювати постійний контроль за якістю їжі, а також сировини та продуктів, що надходять, слідкувати за дотриманням Санітарних правил в їдальні при школі, брати участь у проведенні вітамінізації страв, проводити огляд учнів для виявлення тих, що потребують дієтичного харчування тощо.
При перевірках шкільних їдалень особливу увагу потрібно звернути на дотримання норм закладки сировини та виходу готової продукції, технології виготовлення страв та виробів, порядку ціноутворення, вимог Санітарних правил при зберіганні і реалізації продукції, обробленні використаного столового та кухонного посуду.
Управління якістю обслуговування споживачів у навчальних закладах
Якість готової їжі в шкільній їдальні щодня повинна перевіряти бракеражна комісія, до складу якої належить завідуючий виробництва (кухар-бригадир) шкільної їдальні, медпрацівник і представник адміністрації, до функціональних обов’язків якого входить контроль за організацією харчування, а також представники батьківської громадськості. Без бракеражу не повинна поступати на реалізацію жодна партія приготовлених страв і напоїв. Запис про перевірку готової продукції заноситься до бракеражного журналу. Ведеться також журнал обліку випадків поставки недоброякісної сировини. Якість продукції оцінюється за п’ятибальною системою (максимальна оцінка – 5 балів).
Методичні рекомендації з організації харчування учнів
Харчування учнів міських загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за місцем навчання у закладах незалежно від їх підпорядкування, типу і форм власності відповідно до законодавчих, нормативних та методичних документів, затверджених в установленому законодавством порядку, а саме Постанова КМУ від 22 листопада 2004 року №1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, Наказів Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Листа про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь у навчальних закладах.
При загальноосвітніх навчальних закладах з кількістю учнів 320 і більше в першу зміну повинні організовуватись їдальні; при меншій чисельності учнів – їдальні-роздавальні. У початкових школах на чотири класи при чисельності 80 учнів допускається функціонування буфету загальною площею 30 м2 з відпуском гарячих страв, що доставляють з базової їдальні.
Мінімальна кількість місць у залах їдалень у загальноосвітніх навчальних закладах визначається з розрахунку 1 місце на 3-х учнів, у школах-інтернатах – 1 місце на 2-х учнів, що дає змогу забезпечити харчуванням учнів шкіл-інтернатів у два потоки.
Визначення і регулювання господарсько-виробничих, організаційно-господарських, правових, фінансових і соціальних взаємовідносин між суб’єктами господарювання сфери ресторанного господарства і загальноосвітніми навчальними закладами здійснюються згідно з Методичними рекомендаціями з організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Організація раціонального харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Раціональне харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів будується на дотриманні трьох основних принципів:
- забезпечення відповідності енергетичної цінності раціону харчування енергозатратам організму;
- задоволення фізіологічних потреб організму у визначеній кількості енергії і співвідношенні у харчових речовинах;
- дотримання оптимального режиму харчування, тобто фізіологічно обґрунтованого розподілу кількості споживаної їжі протягом дня.
Згідно з цими принципами харчування учнів повинно бути збалансованим за складом основних поживних речовин. Добова потреба в основних харчових речовинах та енергії, а також вітамінах і мінеральних речовинах для учнів різних вікових груп визначається відповідно до норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії, норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах. Різниця в кількості основних харчових речовин та калорійності раціону дітей різних вікових груп забезпечується регулюванням обсягів споживаної їжі чи складом страв у раціоні.
Відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники) та керівники навчальних закладів. Потреби навчальних закладів в організації харчування дітей задовольняються державою відповідно до затверджених нормативів.
Важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл обсягів добового споживання їжі між окремими її прийомами. Найбільш оптимальним режимом харчування учнів протягом дня слід вважати чотириразовий прийом їжі з інтервалами між прийомами 3,5 – 4 години. Сніданок і вечеря у школярів повинні становити 20-25 відсотків, обід – 35-40 відсотків, полуденок 10-15 відсотків, вечеря 20-25 відсотків відповідної вікової добової потреби в харчових речовинах та енергії.
Для дітей 6-річного віку в загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується триразове харчування (гарячий сніданок, обід і полуденок). При цьому полуденок становить 10 відсотків добової калорійності раціону.
Учні, що відвідують групу продовженого дня, повинні забезпечуватись за місцем навчання дворазовим гарячим харчуванням (сніданок і обід), а в окремих випадках – і полуденком. У школах, де немає групи продовженого дня, повинно бути організоване одноразове гаряче харчування (сніданок). За бажанням батьків усім учням може бути запропонований і обід.
Учні старших класів у шкільних їдальнях одержують комплексні сніданки або комплексні обіди. Сніданок складається із закуски, гарячої, солодкої страви або гарячого напою; обід – із закуски, першої, другої та солодкої страви. На полуденок рекомендується 200 мл соку, молока чи кисломолочних продуктів із булочними виробами.
Перелік страв, які рекомендовані для включення у раціони харчування учнів, містить різноманітні страви з м’яса, риби, молока, сиру, борошняних виробів, фруктів та овочів. У різні прийоми їжі протягом дня не допускається повторення тих самих страв.
Рекомендовані обсяги виходу страв наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Страва | Обсяг порції | |
7-10 років | 11-17 років | |
Холодні закуски (салати, вінегрети) | 50-75 г | 50-100 г |
Перші страви | 250 г | 300 г |
Другі страви | 75-130 г | 75-170 г |
Гарніри | 150-200 г | 200-270 г |
Напої | 200 г | |
Хліб* | 30 г (пшеничний), 20 г (житній) |
* до сніданку рекомендується давати пшеничний хліб, до обіду — пшеничний та житній. За наявності в меню борошняних і кондитерських виробів, з урахуванням енергетичної та харчової цінності раціону, хліб може виключатися.
У разі відсутності якогось продукту для збереження біологічної та харчової цінності раціону слід здійснювати його заміну відповідно до таблиці взаємозамінюваності за збірником рецептур. Учнів загальноосвітніх навчальних закладів необхідно забезпечувати раціональним харчуванням, різноманітним протягом доби та навчального тижня, основу якого має становити організація профілактичного (щадного) харчування, що передбачає спеціальне кулінарне обробляння продуктів: м’ясо та риба – відварюються чи готуються в січеному вигляді на пару, крупи та овочі – розварюються до м’якості, допускається легке запікання страв, виключається смаження тощо.
При школах у залі їдальні або окремому приміщенні функціонують буфети. Асортимент буфетів визначено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Включення до цього асортименту нових продуктів та страв здійснюється тільки за умови отримання позитивного висновку Міністерства охорони здоров’я України.
SPARK! LAB – мистецько-наукова лабораторія для справжніх винахідників
ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ!
У рамках комплексної Інноваційної програми розвитку для дітей та молоді Мистецький Арсенал презентує унікальний освітній проект SPARK! LAB – мистецько-наукову лабораторію для справжніх винахідників!
У вересні 2012 року Мистецький Арсенал відкриє проект SPARK! LAB у своїх стінах для того, щоб українські діти та молодь стали учасниками захоплюючої дослідницької програми.
SPARK! LAB об’єднає мистецтво і технології в єдину програму, через яку діти пізнають, досліджують, вивчають, а також створюють власні роботи.
SPARK! LAB створить інтерактивний простір з унікальною програмою, яка спонукатиме дітей та молодь творити, здійснювати власні винаходи, здобувати та поширювати знання про українських дослідників, винахідників та науковців.
SPARK! LAB вже понад 16 років є одним з найуспішніших освітніх проектів Музею американської історії і зразком освітньої програми, яка активно реалізується в усіх культурних та мистецьких закладах США.
МЕТА ПРОЕКТУ
– Сприяння інтелектуальному та творчому розвитку дітей та молоді
– Заохочення дітей та молоді через гру до винахідницької творчості
– Поширення інформації про винаходи та інновації України та світу
– Донесення ідеї цінності винаходів та інновацій для України
ПРОГРАМА ПРОЕКТУ
1 тиждень – 6-9 вересня “Наука і Технології”
2 тиждень – 10-16 вересня “Енергія і Довкілля”
3 тиждень – 17-23 вересня “Візуальне Мистецтво”
4 тиждень – 24-30 вересня “Звуки і Музика”
Програма поєднає в собі:
Інтерактивні станції, що заохочують дітей до створення власних винаходів
Інтерактивну шоу-програму “Магічна Лабораторія” – виступи, ігри, наукові дослідження та експерименти
Серію майстер-класів від українських художників
Програму майстер-класів для родин з дітьми
Також буде створено інформативно-пізнавальну газету проекту, яка розповсюджуватиметься в Мистецькому Арсеналі та серед шкіл м.Києва та України.
Проект пpопагуватиме винахідницьку діяльність серед дітей за допомогою яскравих закликів:
- “SPARK!LAB: ідея виникає зі спалаху!” (“SPARK!LAB: idea arises from the flash!”)
- “Створи власну ідею!” (“Create your own idea!”)
- “Знайти власне рішення!” (“Find your own decision!”)
- “Реалізуй свій потенціал!” (“Realize your potential!”)
Цільова аудиторія проекту – діти 3-12 років, родини, групи дітей.
Участь у проекті є безкоштовною.
ОРГАНІЗАТОРИ
– Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький Арсенал” (National Cultural-Art and Museum Complex “Mystetskyi Arsenal”)
– Благодійний фонд “Мистецький Арсенал” (Charitable Fund “Mystetskyi Arsenal”)
– Посольство США в Україні (Embassy of the United States in Ukraine)
– National Museum of American Historі (National Museum of American History)
– Центр Лемелсон з вивчення винаходів та інновацій, Смітсонський інститут (Lemelson Center for the Study of Invention and Innovation, Smithsonian Institution)
КОНТАКТИ
Координатор – Дар’я Придибайло, тел: 044-288-51-53,
063-433-81-55
Організатор групових відвідувань – Вікторія Бойко, тел: 044-288-51-53,
067-659-33-69
SPARK!LAB – мистецько-наукова лабораторія для справжніх винахідників!
За додатковою інформацією та пропозиціями звертайтесь:
[email protected]
Ми у соціальних мережах:
За матеріалами: http://artarsenal.in.ua/event56.html
Дитинство без пожеж
Шановні батьки та учні!
З метою посилення роботи по запобіганню виникнення пожеж від дитячих пустощів звертаємо Вашу увагу на те, що Учбовий комбінат Добровільного пожежного товариства України проводить навчання учнів з питань пожежної безпеки з використанням ліцензійного навчально-методичного мультимедійного посібника «Дитинство без пожеж».
Під час навчань учні мають змогу не тільки почути і побачити небезпечні пожежні ситуації в квартирі, школі, вулиці, природі, а й самі взяти участь у правильному їх розв’язанні, щоб уникнути травмування і загибелі під час пожежі.
Просимо сприяти співпраці з Учбовим комбінатом та внести проведення даних уроків до планів з питань безпеки життєдіяльності.
Телефон для довідок: 592-30-07